Концтабір Дахау - 12 років жаху

У початку 1933 року до влади в Німеччині прийшли націонал-соціалісти. У жовтні, після підпалу Рейхстагу, Гітлер отримав особливі повноваження і почав рішучі дії щодо встановлення в країні задуманого ним порядку.

Концтабір Дахау став першою установою масового перевиховання населення, для початку німецької. Місце вибрали в Баварії, недалеко від Мюнхена, практично в передмісті (всього 17 км), на місці покинутої фабрики.

Соціал-демократи і комуністи, так і не зуміли в силу різних причин створити парламентську коаліцію, склали основу спецконтингенту. Крім них, в катівні догодили гомосексуалісти, проститутки, кримінальники і всі ті, кого нацистське керівництво вважало асоціальними елементами. Всього перший заїзд налічував п`ять тисяч людей. Тоді ж і з`явився на воротах глумливий гасло: «Праця робить вільним».

У перші роки концтабір Дахау дійсно став місцем «перекувати». Колишні комуністи і соціал-демократи, попрацювавши кілька місяців на свіжому повітрі з дотриманням суворої дієти, нерідко висловлювали симпатії до націонал-соціалізму. Таких випускали і надавали можливість довести відданість на ділі.

У 1934 році з`ясувалося, що таборів потрібно значно більше. Концтабір Дахау став кузнею кадрів для персоналу пенітенціарної системи всього рейху.

Потім, після всенімецького погрому, який отримав поетичну назву «кришталева ніч», всерйоз взялися за єврейське населення. Перші десять тисяч привезли сюди в 38-му.

З початком Другої світової війни розширився національний склад в`язнів. По всій Німеччині та за її межами (на окупованих територіях) були створені нові установи, які вже не призначалися для перевиховання. Людей сюди привозили, щоб убити.

Концтабір Дахау став місцем застосування промислових методів умертвіння «людського матеріалу». Утилізувалося все, що могло представляти цінність для військової економіки - зубні коронки, волосся, одяг, попіл, який залишається від спалених тіл. Але і це не все - укладених використовували для проведення експериментів з вивчення прикордонних режимів організму в межах виживання і за ними. З цією метою в`язні зазнавали переохолодженню, на них випробовувалися отруйні речовини та засоби захисту, їм робили смертельні ін`єкції токсинів. В карантинних блоках проводилися спостереження за зараженими флегмоной. М`ясники з СС різали людей, фіксуючи їх передсмертні муки.

Наприкінці квітня 1945 до околиць Мюнхена підійшли підрозділи сьомий американської армії. На їх шляху знаходився Дахау (концтабір). Фото, зроблені американськими солдатами відразу після звільнення в`язнів, зафіксували гори трупів, скелетів, обтягнутих шкірою. Охорона віддала перевагу здатися без бою. Далі сталося те, чого ніхто не очікував. Есесівців вивели до огорожі і розстріляли всіх без винятку. Ця масова страта навіть не була помстою - американські солдати просто вбили нелюдів як сбесілісь кровожерливих тварин.

У післявоєнні роки багато що зроблено для того, щоб увічнити пам`ять жертв Дахау. Концтабір-музей, втім, на думку в`язнів, не дає повного уявлення про реальну атмосфері "фабрики смерті". Блоки акуратно відремонтовані, поштукатурити та побілені, всередині - чистота і порядок. Лише тільки холодні печі крематорію і знущальні залізні букви над входом нагадують про жахи дванадцяти років нацистського правління і двісті тисяч людей, перетворених тут в попіл і жовтуватий дим.