Андрусівське перемир'я. Андрусівське перемир'я 1667

У 1667 році завершився військовий конфлікт між Річчю Посполитою і Росією. Закінчення будь-яких військових дій супроводжується підписанням мирного договору. Такий і був підписаний після конфлікту між Польщею і Росією в селі Андрусово - сучасної Смоленської області.

Історичні умови укладання угоди

Російсько-польська війна стала результатом протистояння двох держав, у яких були територіальні претензії на землі Південно-Західної Русі. Приводом для початку бойових дій послужила постанова Земського собору про прийняття козаків у підданство Росії - про це неодноразово просив гетьман і лідер Національно-визвольної революції Богдан Хмельницький.

Початок війни був успішним для російської сторони, але раптово Швеція нападає на Польщу. У цих умови Річ Посполита підписує Віленське перемир`я з Росією. Мета - Польщі ставало простіше оборонятися від Швеції. Що ж отримала друга сторона договору? Росія отримала можливість почати свою кампанію проти Швеції, що незабаром і сталося.

Значущим чинником закінчення Російсько-польської війни стала смерть Богдана Хмельницького. Гетьманщина занурилася в Руїну (громадянську війну) - внаслідок розколу одна частина козаків перейшла на бік Речі Посполитої. Фактично територія України опинилася поділена по Дніпру. Андрусівське перемир`я через кілька років закріпить факт розколу.

Ведення воєн на різних фронтах сторонами конфлікту призвело до повного ослаблення і Росії, і Польщі. На завершальному етапі війни Річ Посполита зазнала поразки від російських військ під Білою Церквою і Корсунью. Бойові дії загасали через вичерпання людських і матеріальних ресурсів. У такому стані сторони підійшли до підписання мирного договору.

Причини укладення перемир`я

У будь-якого перемир`я в історії завжди дві причини: одна сторона явно слабкіше інший і приймає умови переможця. Існує інший варіант - воюючі країни виснажені однаково і потребують розумному врегулюванні конфлікту.

Що можна назвати причинами підписання Андрусівського перемир`я?

1. Війна вичерпала себе - більше не було сил і потреби вести бойові дії.
2. Віленське перемир`я заклало фундамент майбутнього великого договору.
3. Почалася російсько-шведської війни - Росії були незручні бойові дії на два фронти.
4. Бажання взяти під контроль Гетьманщину, де розгорнулася масштабна громадянська війна.
5. Зміцнення і активізація нового ворога - Османської імперії.

Підписання угоди: представники сторін

Висновок перемир`я почали обговорювати ще в 1666 році. Багато суперечок викликали територіальні претензії, згадалися образи за порушений Поляновський мир. Дипломатичні баталії могли тривати ще кілька років, але ситуацію змінило становище в Гетьманщині. Петро Дорошенко, що проголосив себе гетьманом всієї України, прийняв протекторат Криму. Таким чином, Польща втрачала ханство в якості свого союзника. У такій ситуації Росія змогла посилити свої позиції на переговорах.

Договір підписали 30 січня (9 лютого) 1667. Росію представляв відомий дипломат і політик Афанасій Ордін-Нащокін. Андрусівське перемир`я з Річчю Посполитою - це його ідея. Дипломат наполіг на підписанні угоди з метою зміцнення зв`язків з Польщею для боротьби проти Швеції та поширення впливу Росії на всю Європу. Цей політик користувався впливом при дворі Олексія Михайловича.

Андрусівське перемир`я, як вагома подія в історії дипломатії XVII століття, відомо завдяки документам Ордина-Нащокіна. Документів, за якими можна було б детально відстежити історію підписання договору, збереглося дуже мало, і вони дають уривчасту інформацію.

Польську сторону представляв Юрій Глібович - політик, дипломат, державний діяч. Підписання Андрусівського перемир`я вважається також і його заслугою, за що він був нагороджений королем Речі Посполитої. Представників від козаків на переговори щодо договору не пустили.

Умови перемир`я

Після врегулювання всіх спірних питань було підписано Андрусівське перемир`я. Сторони уклали договір на тринадцять з половиною років. Цей термін відводився на підготовку проекту «Вічного миру». В основному договір стосувався розділу територій та сфер впливу.

Росія за умовами угоди отримувала під контроль Чернігівщину, Стародубщину, Сіверську землю, Лівобережну Україну. Литовські завоювання скасовувалися. Андрусівське перемир`я 1667 гарантувало Польщі контроль над територіями Правобережної України та Білорусії. Спільне управління двох монархій поширювалося на Запоріжжі. У разі нападу татар сторони договору повинні були надавати військову допомогу козакам. Згідно з умовами перемир`я Київ повинен був протягом 2 років залишатися під контролем Росії.

Угода регулювала порядок повернення полонених після війни, розділ церковного майна. Договір мав пункти, що регулюють економічні взаємини між країнами - одна зі статей закріплювала право на вільну торгівлю між Росією і Річчю Посполитою.

Значення укладення договору

Андрусівське перемир`я з Польщею російськими істориками оцінюється неоднозначно. Одні називають його вимушеним кроком, на який пішли через необхідність завершити військовий конфлікт. Інші відзначають позитивні моменти підписання договору - зближення з Польщею, яка могла стати союзником у боротьбі з Османською імперією. Крім того, Росія повернула собі деякі втрачені землі. На це критики перемир`я відповідають тим, що не вдалося завоювати вихід до Балтійського моря, що планувалося на початку бойових дій.

Наслідки

Договір вважають вагомим кроком до об`єднання слов`янських народів, хоча багато зовнішньополітичні проблеми не були вирішені. Для українських земель перемир`я мало негативні наслідки - був юридично закріплений розкол територій по Дніпру. Істотний удар був нанесений козацтву як соціальної верстви. Посилилася боротьба за владу в Гетьманщині. Частина білоруських земель переходила Польщі.

Андрусівське перемир`я - важливий міжнародний договір, який ознаменував закінчення бойових дій, але поклав початок деяким політичним чварам.