Подвиг Зої Космодем'янської: короткий зміст. Безсмертний подвиг Зої Космодем'янської

У 2015-му році все людство буде святкувати закінчення однієї з найстрашніших воєн в своїй історії. Особливо багато страждань на початку 1940-их років випало на долю радянського народу, і саме жителі СРСР явили світу приклади небаченого героїзму, стійкості та любові до Батьківщини. Наприклад, й донині не забутий подвиг Зої Космодем`янської, короткий зміст історії якого представлено нижче.

Передісторія

17 листопада 1941-го року, коли фашисти перебували на підступах до Москви, було прийнято рішення про застосування скіфської тактики по відношенню до загарбників. У цьому зв`язку було видано наказ, який наказував знищувати всі населені пункти в тилу ворога, з тим щоб позбавити його можливості перезимувати в комфортних умовах. Для виконання наказу з числа бійців спеціальної партизанської частини 9903 в найкоротші терміни сформували кілька диверсійних груп. Це військовий підрозділ, спеціально створене наприкінці жовтня 1941-го року, складалося переважно з комсомольців-добровольців, які пройшли суворий відбір. Зокрема, з кожним з молодих людей була проведена бесіда, і їх попередили, що вони повинні будуть виконувати завдання, пов`язані зі смертельним ризиком.

Сім`я

Перш ніж розповісти, ким була Космодем`янська Зоя Анатоліївна, подвиг якої зробив її символом героїзму радянського народу, варто дізнатися декілька цікавих фактів про її батьків та інших предків. Отже, перша жінка, яка отримала звання Героя Радянського Союзу в роки ВВВ, народилася в сім`ї педагогів. Однак довгий час переховувався той факт, що предки дівчата по батьківській лінії були священнослужителями. Цікаво, що в 1918-му році її діда, який був священиком у церкві села Осино-Гай, де згодом народилася Зоя, по-звірячому замучили і втопили у ставку більшовики. Деякий час сім`я Космодем`янських провела в Сибіру, так як батьки дівчинки побоювалися арешту, але незабаром повернулася й оселилася в столиці. Через три роки помер батько Зої, і вони з братом виявилися під опікою матері.

Біографія

Зоя Космодем`янська, вся правда і брехня про подвиг якої стали відомі громадськості порівняно недавно, народилася в 1923-му році. Після повернення з Сибіру вона вчилася в школі N 201 міста Москви і особливо захоплювалася гуманітарними предметами. Мрією дівчини було надходження в Літературний інститут, але їй була уготована зовсім інша доля. У 1940-му році Зоя перенесла важку форму менінгіту і пройшла курс реабілітації в спеціалізованому санаторії в Сокольниках, де познайомилася з Аркадієм Гайдаром.

Коли в 1941-му році був оголошений набір добровольців для комплектації партизанської частини 9903, Космодем`янська одна з перших вирушила на співбесіду і успішно його пройшла. Після цього її і ще близько 2000 інших комсомольців направили на спеціальні курси, а потім перекинули в Волоколамський район.

Подвиг Зої Космодем`янської: короткий зміст

18 листопада командири двох диверсійних груп ВЧ № 9903 П. Проворов і Б. Крайнов отримали наказ знищити протягом тижня 10 населених пунктів, розташованих в тилу противника. У складі першої з них на завдання вирушила і червоноармієць Зоя Космодем`янська. Групи були обстріляні німцями у села Головкове, і через важкі втрат їм довелося об`єднатися під командуванням Крайнова. Таким чином, подвиг Зої Космодем`янської був здійснений в кінці осені 1941-го року. Точніше, на своє останнє завдання в село Петрищевому дівчина відправилася в ніч на 27 листопада разом з командиром групи і бійцем Василем Клубковим. Вони підпалили три житлових будинки разом зі стайнями, знищивши при цьому 20 коней окупантів. Крім того, згодом свідки розповіли ще про один подвиг Зої Космодем`янської. Виявляється, дівчині вдалося вивести з ладу вузол зв`язку, завдяки чому стало неможливо взаємодія деяких німецьких частин, що займають позиції під Москвою.

Полонення

Розслідування подій, що відбулися в Петрищеву в кінці листопада 1941-го року, показало, що Крайнов не дочекався Зої Космодем`янської та Василя Клубкова і повернувся до своїх. Сама ж дівчина, не знайшовши товаришів в умовленому місці, вирішила самостійно продовжити виконання наказу і знову пішла в село ввечері 28 листопада. На цей раз їй не вдалося здійснити підпал, так як вона була схоплена селянином С. Свірідовим і здана їм німцям. Фашисти, оскаженілі постійними диверсіями, стали катувати дівчину, намагаючись дізнатися у неї, скільки ще партизан діє в районі Петрищевому. Слідчі та історики, предметом дослідження яких був безсмертний подвиг Зої Космодем`янської, також встановили, що в її побитті брали участь дві місцевих мешканки, будинки яких вона підпалила за день до того, як її схопили.

Страта

Вранці 29 листопада 1941-го року Космодемьянскую привели до місця, де була споруджена шибениця. Не її шиї висіла табличка з написом німецькою та російською мовами, яка свідчила, що дівчина є поджігательніцей будинків. По дорозі на Зою напала одна з селянок, які залишилися без будинку з її вини, і вдарила її палицею по ногах. Потім кілька німецьких військовослужбовців стали фотографувати дівчину. Згодом селяни, яких пригнали, щоб вони побачили кару диверсантки, розповіли слідчим ще про один подвиг Зої Космодем`янської. Короткий зміст їхніх показань таке: перед тим як їй накинули петлю на шию, безстрашна патріотка сказала коротку промову, в якій закликала боротися з фашистами, і закінчила її словами про непереможність Радянського Союзу. Тіло дівчини знаходилося на шибениці близько місяця і було поховано місцевими жителями лише напередодні Нового року.

Визнання подвигу

Як вже було сказано, відразу ж після того, як Петрищевому було звільнено, туди прибула спеціальна комісія. Метою її приїзду було впізнання трупа і допит тих, хто на власні очі бачив подвиг Зої Космодем`янської. Стисло всі свідчення були зафіксовані на папері і відправлені в Москву для подальшого розслідування. Після вивчення цих та інших матеріалів дівчині особисто Сталіним було посмертно присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Наказ опублікували всі газети, що виходили в СРСР, і про нього дізналася вся країна.

"Зоя Космодем`янська", М. М. Горінов. Нові подробиці про подвиг

Після розвалу СРСР в пресі з`явилося безліч "сенсаційних" статей, в яких чорнили все і вся. Не минула чаша ця і Зою Космодем`янську. Як зазначає відомий дослідник російської та радянської історії М. М. Горінов, однією з причин цього стало замовчування та фальсифікація деяких фактів біографії сміливої дівчини в радянський період з ідейних міркувань. Зокрема, так як потрапити в полон для червоноармійця, в тому числі і для Зої, вважалося ганьбою, була пущена в хід версія про те, що її видав напарник - Василь Клубков. Під час перших допитів ця молода людина ні про що таке не повідомляв. Але потім раптом вирішив зізнатися і розповів, що вказав її місцезнаходження німцям в обмін на життя. І це лише один приклад підтасування фактів з метою не заплямувати образ героїні-мучениці, хоча подвиг Зої зовсім не потребував в такий коригуванню.

Таким чином, коли випадки фальсифікації і замовчування правди стали відомі широкій громадськості, деякі горе-журналісти в гонитві за дешевими сенсаціями стали представляти їх у спотвореному вигляді. Зокрема, щоб применшити подвиг Зої Космодем`янської, короткий зміст історії якого представлено вище, став робитися упор на те, що вона проходила курс терапії в санаторії, що спеціалізується на лікуванні нервових хвороб. Причому, як у дитячій грі "зіпсований телефон", від публікації до публікації діагноз змінювався. Так, якщо в перших "викривальних" статтях писалося, що дівчина була неврівноваженою, то в наступних її вже стали називати мало не шизофренічкою, яка ще до війни неодноразово підпалювала стоги сіна.

Тепер ви знаєте, в чому полягав подвиг Зої Космодем`янської, коротко і без емоцій про який розповісти досить складно. Адже нікого не може залишити байдужим доля 18-річної дівчини, яка прийняла мученицьку смерть заради звільнення своєї Батьківщини.