Київська Русь: освіта і історія

Київська Русь - виняткове явище європейської середньовічної історії. Займаючи географічно проміжне положення між цивілізаціями Сходу і Заходу, вона стала зоною найважливіших історико-культурних контактів і формувалася не лише на самодостатньою внутрішній основі, а й при вагомому впливі сусідніх народів.

Формування одноплемінних спілок

Освіта держави Київська Русь та витоки освіти сучасних слов`янських народностей криються в часах, коли на величезних територіях Східної та Південно-Східної Європи починається Велике переселення слов`ян, яке тривало до кінця VII століття. Єдине до цього слов`янське співтовариство поступово розпадалося на східні, західні, південні і північні слов`янські племінні союзи. У середині І тис. На території сучасної України вже існували Антський і склавінських союзи слов`янських племен. Після розгрому в V столітті н.е. племені гунів і остаточного зникнення Західної Римської імперії союз антів почав відігравати помітну роль у Східній Європі. Вторгнення аварських племен не дало цього союзу сформуватися в державу, але процес формування державності зупинений не був. Слов`янські племена колонізували нові землі і, об`єднуючись, створювали нові союзи племен.

Спочатку виникали тимчасові, випадкові об`єднання племен - для військових походів або оборони від недружніх сусідів і кочівників. Поступово виникли об`єднання близьких за культурою та побуті сусідніх племен. Нарешті, утворилися територіальні об`єднання протодержавного типу - землі і князівства, які в подальшому стали причиною такого процесу, як утворення держави Київська Русь.

Коротко: складу слов`янських племен

Більшість сучасних історичних шкіл пов`язує початку самосвідомості російського, українського та білоруського народів з розпадом великого слов`янського етнічно єдиного суспільства і появою нового соціального утворення - племінного союзу. Поступове зближення слов`янських племен дало початок державі Київська Русь. Освіта держави прискорилося в кінці VIII в. На території майбутньої держави були сформовані сім політичних союзів: дулібів, древлян, хорватів, полян, уличів, тиверців, сіверян. Одним з перших виник Дулібський союз, який об`єднує племена, які інфікують території від р. Горинь на сході до Зап. Бугу. Самое вигідне географічне положення мало плем`я полян, які займали територію середнього Подніпров`я від р. Тетерів на півночі до р. Ірпінь і Рось на півдні. Освіта стародавньої держави Київська Русь відбулося на землях цих племен.

Виникнення зачатків державного устрою

В умовах становлення племінних союзів виростало їх військово-політичне значення. Більшу частину захопленої під час військових походів видобутку привласнювали вожді племен і дружинники - збройні професійні воїни, що служили вождям за винагороду. Помітну роль відігравали зборів вільних чоловіків-воїнів або народні збори (віче), на яких вирішувалися найважливіші адміністративні та цивільні питання. Відбувалося відділення в прошарок племінної верхівки, в руках якої зосереджувалася влада. До складу такого прошарку входили бояри - порадники і наближені князя, самі князі та їхні дружинники.

Виділення полянського союзу

Особливо інтенсивно процес державного утворення відбувався на землях Полянського племінного князівства. Виростало значення Києва - його столиці. Верховна влада в князівстві належала нащадкам полянського князя Кия.

Між VIII і IX ст. в князівстві склалися реальні політичні передумови для виникнення на його основі першого слов`янської держави, яке в подальшому отримало ім`я Київська Русь.

Освіта назви «Русь»

Питання «звідки пішла руська земля», заданий літописцем Нестором, не знайшов однозначної відповіді й донині. Сьогодні серед істориків поширено кілька наукових теорій походження назви «Русь», «Київська Русь». Освіта цього словосполучення йде корінням в глибоке минуле. У широкому розумінні цими термінами користувалися при описі всіх східнослов`янських територій, у вузькому - брали до уваги лише Київські, Чернігівські і Переяславські землі. Серед слов`янських племен ці назви набули широкого поширення і надалі закріпилися в різних топонімах. Наприклад, назви річок - Росава. Рось, та ін. Так само стали іменуватися ті слов`янські племена, які займали привілейоване становище на землях Середньої Наддніпрянщини. На думку вчених, найменування одного з племен, яке входило до складу Полянського союзу, було роси або руси, а пізніше соціальна верхівка всього Полянського союзу стала іменувати себе русами. У IX столітті завершилося освіту давньоруської державності. Київська Русь почала своє існування.

Території східних слов`ян

Географічно всі племена жили в лісі або лісостепу. Ці природні зони виявилися сприятливими для розвитку господарства і безпечними для життя. Саме в середніх широтах, в лісах і лісостепах почалося утворення держави Київська Русь.

Загальне розташування південної групи слов`янських племен істотно впливало на характер їх відносин з сусідніми народами і країнами. Територія проживання давніх русів перебувала на кордоні між Сходом і Заходом. Ці землі розташувалися на перехрестях древніх доріг і торгових шляхів. Але на жаль, ці території були відкритими і незахищеними природними бар`єрами, що робило їх вразливими для вторгнень і набігів.

Взаємовідносини з сусідами

Протягом VII- VIII ст. основною загрозою для місцевого населення були прийшлі народності Сходу і Півдня. Особливе значення для полян мало утворення Хозарського каганату - сильної держави, розташованого в степах Північного Причорномор`я та Криму. По відношенню до слов`ян хазари займали агресивну позицію. Спочатку вони обклали даниною в`ятичів і сіверян, а пізніше - і полян. Боротьба з хозарами сприяла об`єднанню племен Полянського племінного союзу, які й торгували, і воювали з хозарами. Може бути, саме з Хазарії до слов`ян перейшов титул владики - каган.

Важливе значення мали відносини слов`янських племен з Візантією. Неодноразово слов`янські князі воювали і торгували з могутньою імперією, а іноді навіть укладали з нею військові союзи. На заході відносини східнослов`янських народів підтримувалися зі словаками, поляками і чехами.

Освіта держави Київська Русь

Політичний розвиток Полянського князювання зумовило виникнення на рубежі VIII-IX століть державного утворення, за яким пізніше закріплюється назва «Русь». Оскільки столицею нової держави став Київ, історики XIX-XX ст. стали називати її «Київська Русь». Освіта країни почалося в Середньому Подніпров`ї, де проживали древляни, сіверяни і поляни.

Правитель Русі мав титул Каган (хакан), рівнозначний великому князю російській. Зрозуміло, що такий титул міг носити тільки владика, який за своїм соціальним становищем стояв вище князя племінного союзу. Про зміцнення нової держави свідчила його активна військова діяльність. Наприкінці VIII в. руси, очолювані полянським князем Бравлином, напали на Кримський берег і захопили Корчев, Сурож і Корсунь. У 838 р руси прибутку до Візантії. Так були оформлені дипломатичні відносини з східною імперією. Освіта східнослов`янської держави Київська Русь було великою подією. Вона була визнана однією з наймогутніших держав того часу.

Перші князі Київської Русі

Княжили в Русі представники династії Києвичів, до яких відносять братів Аскольда і Діра. На думку деяких істориків, вони були співправителями, хоча, можливо, спочатку княжив Дір, а потім - Аскольд. У ті часи на Дніпрі з`являються дружини норманів - шведів, данців, норвежців. Їх використовували для охорони торгових шляхів і як найманців при набігах. У 860 р Аскольд, очолюючи військо в 6-8 тис. Осіб, здійснив морський похід на Костянтинополь. Перебуваючи у Візантії, Аскольд ознайомився з новим віросповіданням - християнством, прийняв хрещення і спробував принести нову віру, яку могла прийняти Київська Русь. Освіта, історія нової країни стали відчувати вплив візантійських філософів і мислителів. З імперії на російську землю запрошувалися священики і зодчі. Але ці заходи Аскольда так і не принесли великих успіхів - серед знаті і простолюдинів ще було сильним вплив язичництва. Тому християнство прийшло пізніше в Київську Русь.

Освіта нової держави визначило початок нової епохи в історії східних слов`ян - епохи повноцінної державно-політичного життя.