Виникнення Давньоруської держави

Точно визначити часовий період, з яким пов`язане виникнення Давньоруської держави, представляється досить складним. Відомо, що цій події передував тривалий період становлення і розвитку родоплемінних відносин в громадах, які населяють Східно-Європейську рівнину.

Уже в першому тисячолітті нової ери територію майбутньої Русі починають освоювати слов`янські землеробські племена. У п`ятому столітті, в процесі формування в суспільстві соціальної диференціації, утворюються кілька десятків окремих князівств або союзів. Це були своєрідні політичні об`єднання, які згодом перетворилися в рабовласницька або в ранньофеодальна держава. З «Повісті временних літ» стає відомо місце розташування і назва цих князівств. Так, поляни проживали близько Києва, радимичі - вздовж річки Сож, сіверяни - в Чернігові, в`ятичі - поблизу річки Оки, дреговичі займали Мінську і Брестську область, кривичі - міста Смоленськ, Псков і Твер, древляни - Полісся. Крім слов`янських племен Східно-Європейську рівнину населяли протобалтов (предки естонців і латишів) і фіно-угри.

У сьомому столітті формуються більш стійкі політичні утворення, виникають міста - центри князівств. Так з`являються Новгород, Київ, Полоцьк, Чернігів, Смоленськ, Ізборськ, Туров. Деякі історики схильні пов`язувати виникнення Давньоруської держави зі становленням цих міст. Частково це так. Однак ранньофеодальна держава з монархічною формою правління виникає трохи пізніше, у дев`ятому-десятому століттях.

Виникнення і розвиток Давньоруської держави у східнослов`янських народів пов`язують з основою правлячої династії. З літописних джерел відомо, що в 862 році на новгородський престол зійшов князь Рюрик. У 882 році відбувається об`єднання двох основних центрів Південної та Північної Русі (Києва і Новгорода) в одну державу. Новий адміністративно-територіальне утворення отримало назву Київська Русь. Князь Олег став його першим правителем. У цей період з`являється держапарат, зміцнюються порядки, а княже владарювання стає спадковою прерогативою. Так відбувається виникнення Давньоруської держави.

Пізніше в підпорядкуванні Київської Русі опинилися й інші слов`янські племена: сіверяни, древляни, уличі, радимичі, в`ятичі, тиверці, поляни та ін.

Історики схильні вважати, що виникнення Давньоруської держави було викликано активним ростом торгово-економічних відносин. Справа в тому, через землі східнослов`янських народів пролягав водний шлях, який в народі отримав назву «із варяг у греки». Саме він відіграв значну роль у зближенні цих двох князівств для досягнення єдиних економічних цілей.

Основною функцією Давньоруської держави був захист території від нападу ззовні та здійснення активної зовнішньої політики військової спрямованості (походи на Візантію, розгром хозар і ін.).

Розквіт Київської Русі припадає на роки правління Я. Мудрого. Цей період характеризується наявністю сформованої системи державного управління. Під владою князя перебувала дружина і бояри. Він мав право призначати посадників (управляти містами), воєвод, митников (стягувати торгові мита), данників (збирати земельні податі). Основу суспільства Давньоруської князівства становили як міські, так і сільські жителі.

Виникнення держави - процес тривалий і складний. Київська Русь була неоднорідна за своїм етнічним складом, многонациональна. Поряд зі слов`янськими громадами, до неї увійшли також балтійські й фінські племена. А згодом давньоруська народність дала ріст і розвиток трьом слов`янським народам: українцям, росіянам і білорусам.