Чим примітна станція метро Профспілкова
Московський метрополітен пройшов через кілька періодів у своєму розвитку. За його генезисом цікаво буває спостерігати з вікна вагона, порівнюючи архітектуру проносяться повз станцій. У московському метро чимало шедеврів, але є й більш скромні підземні інтер`єри. Такі, як станція метро "Профспілковий". Але і вона заслуговує на увагу. При уважному розгляді на її прикладі можна помітити, які суперечливі тенденції боролися за домінування в метробудуванні.
З історії московського метро
Перші пасажири ступили на перон станції метро "Профспілковий" в жовтні 1962 року. Вона була передостанньою у складі пускової ділянки Калузького радіусу від станції "Жовтнева" до станції "Нові Черемушки". Москва на початку шістдесятих будувалася небувалими темпами. За всіма периферійним напрямками росли нові мікрорайони. Люди вперше в житті отримали можливість перебратися з комуналок у власні квартири. Будівництво транспортної інфраструктури не завжди встигало за зведенням житла. Це було однією з головних причин, що змушують скорочувати терміни прокладки нових ліній метрополітену. І кількість введених в дію станцій і ліній метро в шістдесяті роки було дуже високим. У той час воліли не замислюватися про те, що це багато в чому досягалося за рахунок якості архітектури.
Історичне постанову
Всі пристрасті навколо будівництва знайшли відображення в такому суттєвому історичному документі, як постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про боротьбу з архітектурними надмірностями" від 1955 року. У країні радикальним чином змінювалися стратегічні підходи до будівництва, перевага надавалася типовими проектами. Це реально дозволяло економити кошти, збільшувати обсяги і скорочувати терміни введення об`єктів в експлуатацію. Але платити за це довелося зневагою до естетичної виразності цих об`єктів. Особливо наочно це помітно в московському метро. Помилковість концепції про надмірності була визнана тільки через два десятки років.
Архітектурні особливості станції метро "Профспілковий"
Яскравого враження станція не виробляє. Немає нічого особливо видатного ні в архітектурному оформленні, ні навіть у назві станції метро "Профспілковий". "Вул. Профспілковий" - позначено на покажчиках у підземному переході і на табличках на стінах будинків, при виході з метро. Саме на честь цієї, нічим особливо не знаменитої вулиці, розташованої на півдні Москви, станція і була названа. Сама вулиця на початку шістдесятих років минулого століття перебувала в процесі будівництва і тільки набувала знайомий усім сьогодні вид. У конструктивному відношенні метро "Профспілковий" являє собою колонну трёхпролётную станцію неглибокого закладення. Це типовий проект, різні варіації якого можна в надлишку знайти як у московському метро, так і в метрополітенах інших міст колишнього Радянського Союзу. Відсутня наземний вестибюль. Вихід у місто, на Профспілкову вулицю, здійснюється через прокладений під нею підземний перехід.
Спроба подолати шаблон
Але при всій скромності архітектурного рішення назвати його бездарним все ж було б перебільшенням. Автори зробили все можливе, щоб в рамках типового проекту добитися індивідуальності. Досягається це декоративною обробкою інтер`єру головного залу. Станції такого типу, до яких відноситься, зокрема, і станція метро "Профспілковий", архітектори і метробудівці жартома позначають жаргонним терміном "сороконіжка". Через двох рядів колон, що підтримують склепіння. Їх по сорок в кожному ряду. При всій обмеженості можливостей типового проекту авторів ніхто не позбавляв можливості проявляти себе в області декоративного рішення наявного архітектурного об`єму. Вважалося, що справжній художник може добитися виразності самими скромними засобами. І багато в чому це вдалося. Сірий мармур на колонах станції органічно поєднується з керамікою колійних стін і червоним гранітом підлогового покриття.
У районі Профспілковій вулиці
Минуло понад півстоліття відтоді, як на однойменній вулиці вступила до ладу діючих станція метро "Профспілковий". Москва за ці десятиліття дуже далеко встигла розширити свої кордони в південно-західному напрямку. В даний час район навколо Профспілковій встиг втратити риси московської околиці. Сьогодні він цілком респектабельний і непогано котирується по рейтингах ріелтерських агентств. Це означає, що багато корінних і нові москвичі готові вибрати цей район в якості постійного місця проживання. І в цьому немає нічого дивного - на Профспілковій вулиці побудовано багато нових сучасних житлових комплексів, магазинів, культурно-дозвільних установ. Проведений значний обсяг робіт з благоустрою. А транспортна проблема району була вирішена ще на початку шістдесятих років. Надійне сполучення з центром столиці забезпечує Калузький радіус "помаранчевої" лінії Московського метрополітену.