Що таке психологія лідерства і яка її роль у сучасному світі

Мені здається, що психологія лідерства закладається в нас ще в самому ранньому дитинстві, і якщо багато років тому наших батьків, а тим більше бабусь і дідусів вчили, перш за все, бути стриманими і скромними, то на сьогоднішній день підходи до виховання дітей кардинально змінилися.

Соціальні та політичні зміни внесли свої корективи і в життя звичайних людей. Разом з абсолютно новими поняттями, такими як, скажімо, конкурентоспроможність, вільний ринок чи приватна власність, з`явилися й інші погляди на виховання дітей. Зараз також масово початок вітатися і лідерство в психології, тому всі фахівці навперебій радять з ранніх років прищеплювати дитині почуття самоповаги і високу самооцінку. Саме так, на їхню думку, ви виховаєте справжнього лідера, здатного впевнено обійти конкурентів, довести свою правоту, добитися загального визнання, а, значить, стати людиною нового покоління.

В принципі можна сказати, що лідерство - психологія, як один із проявів егоцентризму. Я чомусь практично повністю впевнена, що з бажанням керувати і бути в центрі уваги спочатку народжуються всі діти. Тобто кожен малюк є вже потенційним лідером, а далі все залежить від виховання, при якому, звичайно ж, самоповага і самооцінка хоча і є найважливішими складовими емоційного настрою, але в той же час вони ніяк не повинні заглушати здорову самокритику і постійне прагнення вдосконалюватися.

Напевно, психологія лідерства - це те, що повинно культивуватися в підсвідомості з самого раннього віку. Чому я вважаю саме так? Харизматичні, з задатками лідера люди виростають тільки з тих малюків, яких з самого дитинства хвалили за успіхи, підтримували в моменти невдач, кому довіряли і дозволяли практикуватися в нових знаннях і уміннях, всіляко підбадьорюючи при зустрічі з перешкодами. Не секрет, що перші важливі поразки і перемоги маленького чоловічка відбуваються саме в стінах будинку. Вдома ми вчимося викликати захоплення, набуваємо здатність переконувати, приймаємо ураження або протистоїмо невдач. Дуже багато якостей і рис характеру ми переймаємо з дому наших батьків. Якщо в сім`ї дитини драматизували кожне, нехай навіть саме незначне подія, згодом така людина виросте надмірно тривожним і невпевненим у собі.

Хочете підвищити свої шанси стати лідером? Навчіться приймати себе і своїх оточуючих різними: і переможеними, і переможцями, і слабкими, і сильними. Насолоджуватися перемогами завжди приємно, але цього безумовно мало, потрібно осилити і завдання поскладніше: навчитися програвати, причому робити це гідно, не відчуваючи при цьому ні трагедії, ні провалу.

Як розпізнати же лідера серед нас?

«Ну, це зовсім не складно!», - Скажете ви, і я не зможу з вами не погодитися. Психологія лідерства здатна притягувати до себе. Таких харизматичних людей завжди можна виділити в натовпі: вони життєрадісні і активні, саме в їхні голови приходять самі, здавалося б, божевільні ідеї, і саме вони беруть на себе головну роль у здійсненні задуманого.

Психологія лідерства дає наступне визначення. Така людина, як правило, має такі особливості характеру:

• в стані беззлобно пожартувати над своїми недостаткамі;
• витягує максимум користі з неудачі;
• не приймає чужу критику близько до сердцу;
• постійно розвиває свої сильні сторони;
• впевнено спілкується з людьми різних возрастов;
• захоплює за собою-
• вміє в потрібний момент блиснути талантом.

І, нарешті, мені б хотілося відзначити наступне. З самого раннього дитинства людина сама вибирає свої пріоритети. І не потрібно звинувачувати себе в тому, що, наприклад, вам складно виступити з доповіддю перед публікою. Можливо, ви й не лідер в ораторстві, але зате ви чудово малюєте або вирізаєте по дереву. Просто потрібно навчитися розставляти пріоритети. Подумайте і вирішіть, а в принципі, що важливіше для вас: популярність або спокій. Вибрали? Тоді дійте!