Формує та констатуючий експеримент: опис та особливості проведення

Експеримент в психології - це основний метод наукового пізнання. З його допомогою досліджуються зміни в поведінці людини (або ж групи осіб) у ситуації планомірного управління тими факторами, які його визначають. Для досягнення мети досліднику необхідно створити конкретні для їх появи умови.

Суттєвою рисою експерименту є чітке і жорстке виділення конкретного досліджуваного фактора. Обов`язкова умова - реєстрація з`являються змін.

Але в психології, природно, неможливо досягти абсолютної ізоляції. Саме тому виділення фактора здійснюється тільки підбором, а також порівнянням і вивченням двох груп респондентів, двох ситуацій та іншого.

Види експериментів

Можна виділити декілька параметрів, на основі яких виділяються різні види цього психолого-педагогічного методу.

По-перше, за формою організації виділяється природний і лабораторний експеримент. Другий вид проводиться звичайно в штучних умовах, які покликані забезпечити виняткову чистоту отриманих результатів.

Природний же експеримент проводять, як правило, у звичайних, стандартних для випробуваного умовах. Істотним його недоліком є обов`язкова присутність неконтрольованих факторів. Але ось вплив їх не може бути встановлено, а також виміряно кількісно.

По-друге, по цілям виділяється формує і констатуючий експеримент. Спробуємо розібратися в основних нюансах їх поділу.

Констатуючий експеримент являє собою психологічний метод, який встановлює наявність певного і обов`язкового явища чи факту. Але для досягнення цієї мети він повинен відповідати певним вимогам. Так, експеримент зможе стати констатирующим тільки в тому випадку, якщо перед дослідником стоїть завдання виявлення наявного стану, а також рівня сформованості певної властивості, або ж досліджуваного фактора. Отже, пріоритетним для вивчення стає актуальний рівень у розвитку виділеного параметра у респондента, або ж групи піддослідних. Саме цим визначаються мета і завдання даного методу. Констатуючий експеримент має наступне призначення: вимірювання наявного рівня розвитку, а також отримання початкового матеріалу для організації подальшого дослідження, формує експерименту.

Цей метод називають також навчальний і перетворюючий, який ставить за мету активне формування певних параметрів в психічному розвитку людини, рівнях діяльності і так далі. Формуючий експеримент зазвичай використовують при вивченні певних шляхів розвитку особистості. Це забезпечується за допомогою комплексу наук. Так, наприклад, при вихованні дитини необхідний буде синтез психологічних знань з педагогічними пошуками.

Метою формуючого експерименту є: навчання знанням і уменіям- розвиток навичок і певних якостей особистості.

Але щоб він мав позитивний результат, до експериментатору і самому методу будуть пред`являтися конкретні вимоги:

• Необхідна теоретична розробленість уявлень про виділені у вивченні психологічних параметрах, які, власне, будуть формуватися.
• Повинен бути чітко спланований хід і програма експерименту.
• У процесі роботи необхідний повний облік наявних факторів в реальному навчанні, які впливають на формування досліджуваних явищ в психіці.

Вчений повинен уміти правильно вибрати відповідно до цілями дослідження той метод, який йому необхідний: констатуючий експеримент, лабораторний, формуючий, або ж природний.