Експеримент Мілґрема: в катів недоліку не буде

П`ятдесят років тому американський учений Мілгрем провів експеримент, який кинув науковий світ в шок. Його підсумком був збентежений і сам ініціатор. Дослідження, що згодом отримали назву «експеримент Мілгрема», обговорюються досі. Настільки приголомшливим був результат.

Соціальна психологія - розділ психології, який вивчає поведінку людини і психічні явища, які виникають у процесі взаємодії і спілкування між людьми в різних групах - організованих і стихійних. Ця наука з`явилася в 1908 році, коли два психолога опублікували свої книги. Вільям МакДугалл написав «Введення в соціальну психологію», а Едвард Росс назвав свою працю просто - «Соціальна психологія».

Експеримент пішов не за планом

У той час Мілгрем працював над темою провини німецького народу у фашизмі. Своїм дослідженням психолог хотів продемонструвати жителям Німеччини різницю між демократичним народом (Америки) і німцями, як недемократичної нацією. Він був упевнений: людини, що виросла в демократичному суспільстві і сповідує його цінності, неможливо змусити зробити насильство над іншою людиною. Експеримент Мілґрема планувалося провести в два етапи - на території США і в ФРН. Але буквально після першого ж досвіду з американцями, потрібно було провести серію додаткових. Після чого необхідність в поїздці до «недемократичним» німцям відпала.

Експеримент Мілґрема: наша виворіт

У дослідженнях учувствовать групи людей по 3 людини - «учитель», «експериментатор» і «учень». Причому піддослідним був лише «вчитель», і він про це навіть не підозрював. Решта - хороші актори. Всі випробовувані «вчителя» - здорові і фізично, і психічно представники середнього класу. Жоден з них не притягувався органами правопорядку і не спостерігався у психіатрів.

Піддослідному пояснили, що мета експерименту вивчити, як впливає біль на пам`ять. Прив`язаний до крісла з електродами, «учень» повинен заучувати слова з довгого списку, «вчитель» перевіряв і, якщо були помилки, карав розрядом струму. «Експериментатор» спостерігав і керував діями випробуваного. З кожним невірному відповіддю, учень нібито отримував електричний розряд на 15 В більше попереднього. Починався досвід з позначки в 45 В, верхня межа - 450 В - була позначена, як смертельна. На позначці в 150 В «учень» просив зупинити експеримент, а «експериментатор» наполягав на продовженні. Актор, якого нібито били струмом, зображував біль дуже реалістично, благав відпустити його і скаржився на хворе серце. Бачачи коливання «вчителя», «експериментатор» запевняв, що всю відповідальність бере на себе, причому робив він це без погроз і обіцянок нагород.

Прогнози та результати

До початку експерименту Мілгрем опитав чотири десятки колег. І всі як один були впевнені, що до смертельної позначки дійде всього лише одна людина з 1000. А більшість американців не піддадуться тиску. Такої ж думки дотримувався і сам експериментатор. Але після першого ж пробного досвіду, проведеного в штаті Коннектикут, психологу довелося заявити, що через такої величезної кількості покори, він більше не бачить сенсу в проведенні другого етапу досліджень у Німеччині.

З 40 досліджуваних (від 20 до 50 років) до найвищої позначки дійшли 26 осіб. 65% потенційних катів - такого не очікував ніхто. Експеримент Мілґрема повторювався неодноразово протягом декількох років. Але дві третини «вчителів» все також підпорядковувалися вказівкам «експериментаторів» і доходили до смертельних 450 В. Вердикт Мілгрема, винесений американцям, був жахливий. Він зазначив, що якби в Америці були концентраційні табори, подібні нацистським, то працівниками вони б були забезпечені повністю.