Спецслужби Росії і їх історія

Вони майже завжди залишаються в тіні, але ведуть колосальну роботу. І від цієї роботи залежить безпосередньо подальша доля держави. Спецслужби Росії - інструмент влади, поряд з прокуратурою, судом, армією, що відображає політику своєї держави і чинний в інтересах цієї держави. Так було завжди і абсолютно у всіх державах.

Історія спецслужб йде, мабуть, в давні століття, в ті часи, коли Русь наймала для себе наглядачів. Тоді з`явилися перші органи розшуку, військова розвідка. До речі, емблемою цих органів була летюча миша. Донесення активно використовувалися для прийняття рішень про набіги на сусідів давньоруськими князями, для ведення завойовницьких воєн.
Офіційно спецслужби Росії були зафіксовані при правлінні царя Олексія в 1649р. Піклуючись про безпеку, він став визначати худорідних на службу в особисту свою канцелярію. У 1654р. вона отримала назву Таємний наказ, службовці якого мали повноваження особливі. Після смерті царя був розформований, справи передані в Посольський наказ. Наказ тепер підпорядковувався лише царю, стежив за діяльністю воєвод, послів, державних установ, займався розвідкою та політичними справами. Спецслужби Росії були тоді ще дуже слабкі, але перші кроки держави у їх розвитку були зроблені.

При реформах Петра I з`явилася регулярна поліція, МВС (у підпорядкуванні якого пішли з часом всі структури поліції), а до початку ХХ ст. поліція розділилася на жандармську, повітову, міську та оперативно-розшукову.
Ділянки були в столиці і великих містах і, в свою чергу, поділялися на околиці, де несли службу городові. У повітах були стани, зі становими приставами. У селах функції поліцейського несли сільські стражники. У 1903р. з метою посилити повітову поліцію була створена поліцейська варта, в основі якої стали кінно-поліцейські частини.

Охоронні відділення поряд з розшуковими відділеннями несли функції оперативно-розшукові.
Жандармерія була найбільш могутньою. Корпус жандармів (окремий, створений в 1827г.) Мав організацію військову в усіх відношеннях (стройовому, господарському, адміністративному) і підпорядковувався безпосередньо Військовому міністерству, а в 1880-му входить до складу МВС.

Перенесемося в дев`ятнадцяте століття. Після Жовтневої революції Росії потрібно для забезпечення захисту своїх інтересів мати інформацію про противника і його секретні плани.
Було прийнято рішення створити самостійну службу ВЧК - ОГПУ, з підрозділами органів чекістських і військових, з можливістю самостійних рішень розвідувальних і контррозвідувальних завдань, але головна мета полягала в боротьбі з контрреволюційним рухом. Потім спецслужби Росії багато разів міняли свою назву. 1920р. - ВЧК при НКВС РРФСР.

1941р, лютий - в силових відомствах знову реорганізація: НКВД поділяють на наркомати. Один з них - внутрішніх справ, другий - держ. безпеки. Російські спецслужби знаходять самостійність.

1941р., Липень - НКДБ і НКВС об`єднують в єдиний, цілісний НКВД.

1943р - створюється ГУ контррозвідки "Смерш" і йде під відання Наркомату.

Після війни відбувається ще одна реорганізація.
1946р., Березень - створюється МДБ СРСР, його завдання - розвідка і контррозвідка. Як усередині країни, так і за межами, по всьому світу.

1954р., Березень - створення нового органу - КДБ (розвідка, контррозвідка), який проіснував до розпаду СРСР.

1991р. - Чергова реорганізація. КДБ розпадається на окремі служби: прикордонну, державну охорону, урядовий зв`язок, контррозвідку, розвідку.

За рік до реорганізації СРСР вступає в Інтерпол. А у вересні 1993 Росія, як правонаступник, входить до лав МОУП-Інтерполу.
Кілька місяців НЦБ накопичує досвід, оцінює його і створює спецслужби Росії, існують і понині.