Порядок порушення кримінальної справи

Кримінальний процес - це заклад справи згідно зі встановленим КПК у разі виявлення злочинного діяння. Далі всі наявні матеріали документуються, така сукупність документообігу називається судочинством. Порушення кримінальної справи - форма кримінального судочинства. На цьому етапі уповноважені посадові особи або органи державної влади, дізнавшись про підготовку або вже скоєному діянні злочинного характеру, починають встановлювати правдоподібність прийнятої інформації. Тільки після цього приймається рішення заводити або відмовити в закладі справи.

Порушення кримінальної справи - це невід`ємна і обов`язкова частина кримінального процесу, вона завжди починається з прийняття скарги чи заяви, це зазначено в ст. 108 КПК. Протягом трьох днів (в окремих випадках більше 10 діб) повинна здійснюватися перевірка всіх обставин, в ході якої будуть виявлені сліди злочину. Закон говорить, що по кожному надійшов повідомленням повинно бути винесено будь-яке рішення.

Порушення кримінальної справи КПК є передбаченим законом дією реагування прокурором, судом, слідчим або органом дізнання, яким стали відомі події, що містять ознаки злочину. У постанові про порушення у / д (ст. 146 ч. 2) повинні вказуватися:

• Населений пункт (територіальна дислокація, країна, місто і.т.д), дата і час винесення.
• Ким винесено постанову (ПІБ, класний чин, посаду або назва органу).
• Основу і привід в її порушенні.
• Номер статті КК, частина, пункт, ознаки яких виявлені в заяві про матеріали перевірки.

На підставі зазначеної статті буде прийнято правильне рішення про попередньому розслідуванні. Чим раніше почнеться порушення кримінальної справи, тим більше шансів розкрити злочин «по гарячих слідах». А запізніле розслідування на надійшов сигнал може привести до серйозних наслідків.

Згідно ст. 178, до виставлення постанови забороняється проводити слідчі дії, не рахуючи тих, які не терплять зволікання. Це обумовлено тим, що після підписання акту про порушення процесу на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, будуть застосовуватися заходи УПП, що істотно обмежує свободу і конституційні права людини. Громадяни в обов`язковому порядку піддаються огляду, допитам, обшук, виїмка та іншим заходам. Допустимі такі примусові заходи в тому випадку, коли явно встановлені всі ознаки вчиненого діяння та порушено у / д щодо злочинця.

Хто має право порушувати у / д?

Такими правами наділені органи дізнання, прокурор, суддя і слідчий згідно зі статтями КПК №3, 112, 109, 255 і 256. Такими повноваженнями більше ніхто не володіє. Та особа, яка буде займатися розслідуванням, спочатку має винести постанову про порушення справи і прийняти до свого судочинству. Порушення кримінальної справи може і не розпочатися в тому випадку, якщо у посадових осіб відсутні підстави (ст. 113 ч. 1).

Про відмову також виноситься постанова, в якому вказується мотивоване обґрунтування, тобто в документі мають бути описані конкретні дані, чітко обґрунтовують такий висновок. Особа, що винесла цю постанову, зобов`язана в усній формі роз`яснити всім зацікавленим громадянам про те, що вони мають право на оскарження. За порядком обґрунтованості порушення справ повинен стежити прокурорський нагляд (Ст. 116).

В обов`язки прокурора входить: нагляд за необґрунтованістю відмови або порушення у / д, дотримання порядку і строків розгляду скарг, що надійшли. Тому закон вимагає, щоб прокурору протягом доби після підписання постанови була спрямована його копія. У разі виявлення невідповідності він має право скасувати вже прийняте рішення слідчим або органом дізнання. Порядок порушення кримінальної справи повинен суворо дотримуватися.