Права і свободи людини і громадянина

Вже з моменту свого народження кожна людина, незалежно від громадянства, національності, раси чи статі, має базові права. У міру дорослішання і впровадження в соціальне суспільство у індивідуума збільшується обсяг прав, свобод, а також обов`язків по відношенню до навколишнього його суспільству і людям.

Вперше права і свободи людини і громадянина згадуються у французькій «Декларації прав», прийнятої в далекому 1789, хоча сама ідея має більш довгу історію, найперші згадки про основоположні привілеї особистості ставляться до 1215 (рік прийняття англійської «Хартії вольностей»).

Самим же останнім документом і найбільш значущим для більшості країн стала «Загальна декларація прав людини».

Якщо ж розглядати питання в контексті окремої держави, то основні права і свободи людини і громадянина в РФ, наприклад, закріплені і дотримуються Конституцією країни.



Конституція подразделила всі правові привілеї і свободи громадян країни на окремі групи, які охоплюють всі основні сфери людського життя:

  • особисті права і свободи;
  • політіческіе;
  • соціально-економічні права;
  • культурні.

Особисті права і свободи людини і громадянина мають переважне значення.

На сьогоднішній день саме цій групі приділяється особлива увага, оскільки політика держави спрямована на благо народу, в той час як в Конституції Радянського Союзу найважливіше місце було відведено економічної стабільності країни та її гарантіям.



Особисті права належать кожній людині з моменту його народження і не мають прихильності до національності або громадянства, вони є невідчужуваними.

Друга глава Конституції РФ перерахувала і закріпила права і свободи людини і громадянина, що відносяться до його особистості:

  1. Право на життя і на захист здоров`я увазі під собою неможливість безкарно позбавити життя будь-якої людини. Підтвердження цієї норми знайшло своє відображення не тільки у винесенні різного роду покарань, а й у забороні смертної кари, хоча її можуть призначити в якості міри покарання у виняткових випадках.
  2. Право на охорону та захист гідності індивідуума має на увазі, що жодна людина не повинен бути підданий катуванню або іншому виду насильства або покарання, яке може принизити особистість. До цієї ж категорії можна віднести не тільки фізичне покарання, але усні висловлювання у вигляді наклепу й образи.
  3. Право на недоторканність увазі під собою неприпустимість незаконного позбавлення волі або майна.

Законом передбачається лише обмеження свободи як санкції за протиправні дії, причому обмеження можливо тільки після судового розгляду або слідства.

Конституція закріпила такі права, як недоторканність і захист приватного життя, захист честі і свого доброго імені, персональна і сімейна таємниця. У зв`язку з даними закріпленими нормами заборонений незаконне збирання, зберігання та поширення будь-якої інформації, що стосується приватного життя, без згоди людини.

Не менш важливим особистим правом є право вільного переміщення, що передбачає вільне пересування не тільки по території країни, а й за її межі. В тому числі воно передбачає необмежений вибір місць проживання, як на території країни, так і за її межами.

Права і свободи людини і громадянина здавна є непорушною цінністю, за яку довго і наполегливо боролися і сам народ, і багато правителі. На сьогоднішній день система прав сформована таким чином, що всі основні цінності людини перебувають під захистом закону, проводяться активні заходи по розширенню засобів для їх неухильного дотримання.




» » Права і свободи людини і громадянина