Суб'єктивна сторона злочину

Будучи суспільно небезпечною дією, що відбувається злочин обумовлено взаємопов`язаними суб`єктивними і об`єктивними ознаками. До останніх відносять об`єкт і об`єктивні характеристики. До перших належить суб`єкт і суб`єктивна сторона злочину. Вони об`єднані тим, що різними підходами характеризують одне - незаконна дія.

Суб`єктивна сторона злочину відображає всі внутрішні процеси, які відбуваються у свідомій і вольовій сфері людини, яка вчиняє чи готується вчинити правопорушення.

Насправді має місце нерозривне існування обох характеристик скоєного. І об`єктивна, і суб`єктивна сторона злочину обумовлює сама дія, в один час і в одному місці скоєне особою. Однак теоретичний аналіз передбачає розгляд обох характеристик окремо, маючи на увазі їх внутрішню єдність.

Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину

Змістом є психічна діяльність громадянина. Ознаки суб`єктивної сторони злочину включають в себе провину, мета і мотив. Останні два належать до факультативним характеристикам. В цілому вони відображають внутрішній процес, який має місце в психіці громадянина, а також відображають взаємозв`язок його волі і свідомості з чиненим або передбачуваним до скоєння небезпечним діянням. Серед факультативних характеристик виділяють також і переживання (емоції) особи. В якості обов`язкових ці (факультативні) ознаки в нормах закону вказуються рідко, проте, їх присутність може вплинути на призначення або кваліфікацію покарання.

Суб`єктивна сторона злочину використовується при розмежуванні незаконних діянь між собою, а також при відмінності їх від інших правопорушень. Кримінальну правове значення для кожної характеристики своє.

Факультативні ознаки (емоції, мета, мотив) приймають статус обов`язкових у разі, коли вони в такій якості включаються законодавцем у структуру наявного складу злочину. У різних випадках вони можуть впливати на кваліфікацію або братися до уваги при індивідуалізації покарання, виступаючи обтяжуючою або пом`якшує відповідальність обставиною.

Вина, проявляючись у вигляді необережності або умислу, відноситься до обов`язкових характеристикам будь-якого незаконного діяння. При відсутності провини не настає кримінальна відповідальність, незалежно від ступеня тяжкості наслідків діяння.

Виною називають відношення громадянина до скоєного їм дії та її наслідків.

Ступінь і характер суспільної небезпеки незаконного діяння багато в чому визначається мотивами і цілями скоєного.

Мотивом називають усвідомлене спонукання до правопорушення. Основою вважається людська потреба у нематеріальних або матеріальних благах. Мотиви злочину, як правило, базуються на низинних спонукань. До них, зокрема, відносять ревнощі, користь, заздрість, хуліганські спонукання, кар`єризм та інші.

Метою називають уявлення злочинця про бажане, кінцевому результаті. Досягнення мети, іншими словами, винним здійснюється за допомогою вчинення правопорушення.

Таким чином, з усього вищевикладеного випливає кілька висновків, що відображають значення суб`єктивних ознак злочину:

1. Вони - обов`язковий елемент будь-якого складу правопорушення.
2. Невід`ємною характеристикою є вина. Без неї немає ні самої суб`єктивної сторони, ні складу злочину в цілому.
3. Злочин має бути правильно обгрунтовано і кваліфіковано. Для цього повинна бути правильно встановлена суб`єктивна сторона в складі правопорушення, всі її ознаки, що входять в даний склад. При цьому стає можливим відмежування одних незаконних діянь від інших.
4. Виявлення суб`єктивної сторони дає можливість індивідуалізувати і відповідальність, і покарання. При цьому також стає можливим визначення режиму позбавлення волі винного.
5. Виявлення суб`єктивної сторони сприяє зміцненню і забезпечення законності.