Склад правопорушення

Поняття "склад цивільного правопорушення" в юридичній науці визначається як "опис ознак незаконного дії". При цьому розроблена певна схема, відповідно до якої здійснюється цей опис. Таким чином, склад правопорушення - це комплекс елементів. До них відносять: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону, суб`єкт. У свою чергу, зазначені компоненти підрозділяють на обов`язкові - входять до кожен склад правопорушення, і факультативні - властиві тільки деяким системам.

Об`єктивною стороною характеризують дію, спосіб його вчинення (з використанням зброї, спеціальних засобів, групою, повторно, систематично). До об`єктивних ознаками, що характеризує склад правопорушення, відносять обставини, час вчинення діяння (під час епідемії, стихійного лиха та інших).

У деяких випадках склад правопорушення може включати в себе тільки факт вчинення, якого буде достатньо для притягнення порушника до відповідальності. До таких діянь, наприклад, відносять перевищення швидкості, зберігання зброї без дозволу, недотримання правил з охорони праці та інші. Якщо ж досконале дію спричинило за собою наслідки, відповідальність збільшується або виникає більш сувора відповідальність.

Склад правопорушення може включати в себе визначення всіх наслідків скоєного дії. Відповідно до цього, передбачається і встановлення причинно-наслідкового зв`язку самої дії та наслідків, що наступили після нього.

Суб`єктом правопорушення називають особу, яка вчинила незаконне діяння.

У процесі здійснення каральної, штрафний відповідальності злочинця беруться до уваги обставини, що впливають на ступінь строгості предусматриваемого покарання. Зокрема, це можуть бути пом`якшувальні (вагітність, неповноліття та інші) або обтяжують (стан сп`яніння, наявність судимості, незнятого стягнення та іншого) обставини.

Деякі склади правопорушень передбачають наявність спеціального суб`єкта: посадової особи, медичного працівника, військовослужбовця, працівника транспорту. Цей компонент також впливає на ступінь строгості предусматриваемого покарання.

У ряді правопорушень суб`єктами виступають організації. Підприємство чи установа може бути притягнута до відповідальності за фактом вчинення різних порушень. Наприклад, при невідповідності проведених робіт встановленим правилам і нормативам, при недотриманні правил по охорони природи та інше. При вчиненні майнових правопорушень відповідальність несуть особи юридичні і фізичні. До суб`єктів можуть бути віднесені і засоби друку, теле-, радіомовлення та інші ЗМІ. У цьому випадку незаконним діянням є, як правило, поширення недостовірної інформації.

Щодо тих складів правопорушень, в яких дія кваліфікується без взаємозв`язку з наслідками, використовується загальний принцип. Він передбачає, що незнання опублікованого офіційно закону не звільняє від настання відповідальності у разі його недотримання.

При наявності складних складів, в яких розглядається і діяння, і його наслідки, важливим елементом є диференціація видів вини. Так, розрізняють необережність і умисел. Умисним вважається діяння, якщо злочинець передбачав негативні (небезпечні або шкідливі) наслідки і бажав їх настання (прямий умисел) або допускав свідомо їх настання.

Діяння визнається вчиненим з необережності у випадку, коли злочинець, передбачаючи негативні наслідки, легковажно розраховував на запобігання їх або не передбачав їх виникнення, хоча повинен був і міг це зробити.