Класифікація юридичних осіб

Класифікація юридичних осіб здійснюється відповідно до Цивільного кодексу. Існує три головні критерії, за якими здійснюється поділ.

Так, класифікація юридичних осіб проводиться у відповідності з цілями створення організації. Важливим при цьому є і форма діяльності підприємства.

Таким чином, існує категорія «комерційні юридичні особи». У цю групу увійшли ті організації, метою яких вважається отримання прибутку за допомогою здійснення будь-якої діяльності, що не суперечить законодавству.

Існують також і «некомерційні юридичні особи». Ці підприємства не розглядають вилучення доходу в якості головної мети і, відповідно, не розподіляють між учасниками прибутку.

Необхідно відзначити, що наведена вище класифікація юридичних осіб вважається в деякій мірі умовною. Така «умовність» обґрунтована окремими положеннями законодавства. Так, наприклад, некомерційним організаціям дозволена підприємницька діяльність, якщо виконується вимога законодавця, відповідно до якого діяльність підприємства відповідає меті його створення.

Зазначене поділ обумовлює утворення підприємств, форми яких будуть прямо передбачені Цивільним кодексом.

Класифікація юридичних осіб проводиться і на підставі правового режиму належного їм майна. Так, існують суб`єкти, що мають права на оперативне управління, власність, господарське відання. Слід зазначити, що ряд освітніх, культурних та інших установ (навчальні заклади, музеї, театри та інші) наділені правом на самостійне розпорядження доходами, які отримані від підприємницької діяльності, дозволеної законом.

Поділ підприємств відповідно до майновим становищем і цілями діяльності має найважливішим практичним значенням. Так, комерційні організації наділяються загальною правоздатністю. Це означає, що цим підприємствам дозволено займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, який не заборонений законом. При цьому засновниками будь-якої організації можуть бути встановлені обмеження на виробництво певної діяльності або зазначений повний перелік даних її видів, що закріплюється у відповідних документах. Окремі види діяльності можуть здійснюватися лише на підставі особливих дозволів - ліцензій. Таким чином, організація, в установчих актах якій не міститься повний перелік і немає заборон, може затребувати надання ліцензії. Підприємству при цьому не може бути відмовлено в отриманні дозволу на підставі того, що цей вид діяльності не міститься в його статуті.

Некомерційні організації, унітарні підприємства та інші установи, які здійснюють діяльність специфічного характеру (страхові компанії, банки та інші) можуть здійснювати тільки ту діяльність, яка відповідає цілям їх формування. Крім цього, всі суб`єкти, наділені правом оперативного управління або господарського відання, можуть реалізовувати свої права тільки в рамках закону, завдання власника або цілей діяльності відповідно до призначення майна.

Поділ юридичних осіб здійснюється також і в залежності від того, чи зберігають учасники (засновники) будь-які права по відношенню до майна сформованої організації. Відповідно до цього критерію виділяють чотири групи підприємств:

1. Організації, на чиє майно засновники прав не зберігають. До них відносять всі види некомерційних структур, крім партнерств.
2. Організації, стосовно майна яких у засновників збережені зобов`язальні права. До них відносять кооперативи, некомерційні партнерства та інші.
3. Організації, стосовно майна яких зберігається право на господарське відання. До таких установ відносять дочірні підприємства.
4. Установи, по відношенню до майна яких у засновників зберігається право власності.