В'язниця «Білий лебідь». Що ховається за красивою назвою?

«Білий лебідь» - в`язниця, де утримуються люди, засуджені до позбавлення волі довічно. Офіційно виправний заклад іменується ФКУ ІК № 2 ОВК № 2. Тут відбувають термін ті, хто засуджений за найтяжчі злочини: маніяки, вбивці, ґвалтівники, члени та лідери бандитських формувань. Всі вони вчинили страшні діяння: викрадення людей, захоплення заручників, замовні вбивства та ін. Не доведи Господь комусь на власному досвіді дізнатися про те, де знаходиться в`язниця «Білий лебідь». Для довідки же можемо повідомити, що колонія розташовується в межах міста Солікамск, що в Пермському краї.

Існують різні версії того, чому виправний заклад отримав таке гарне і романтичне назву. Чи то через побудованих з білої цегли стін будівель, які символізують нібито крила птахи- чи то через методу переміщення по території в`язниці ув`язнених - майже на 90 градусів нагнувшись вперед, з руками, закинутими за спину, тобто в позі лебедя- то Чи через пам`ятник білим птахам, що стоїть у дворі колонії. Напевно всім відома легенда про те, що лебідь, втративши свою кохану, прирікає себе на самотність або навіть смерть. Покружлявши над мертвою коханою, він падає стрімко головою вниз і розбивається об землю. Ось і деякі злочинці вважали і вважають, що в`язниця «Білий лебідь» - місце, де вони заспівають лебедину пісню, знайдуть останній притулок. Можливо, всі ці версії - лише відлуння тюремної романтики. І все ж лебеді в колонії всюди: на решітках, над входом в будівлю, в якій знаходиться кабінет начальника в`язниці, і навіть урни для сміття зроблені у формі лебедів.

Виправний заклад розпочало свою історію в 1938 році. Спочатку тут містили лише політичних ув`язнених, і лише в 1955 році колонія стала кримінальної. Починаючи з 1980 року, коли було створено широко відоме ЕПТК, сюди стали з усього Союзу на перевиховання відправляти злодіїв у законі. В`язниця «Білий лебідь» розвінчала міфи про привільне і красивою злодійський життя в місцях не таких віддалених. У 1999 році виправний заклад перепрофілювали в колонію для довічно засуджених. Щось сильно перебудовувати не довелося - будівлі і так вибудувані таким чином, що будь-які паростки, зв`язок з волею виключаються. Статистика свідчить, що на кожного ув`язненого тут припадає в середньому по три загублені душі. Після десяти років перебування в колонії кримінальників переводять у більш легкі умови утримання: у них з`являється можливість отримувати з дому звісточки, бачитися з родичами.

В`язниця «Білий лебідь» організовує життя засуджених у відповідності з міжнародними стандартами. В одній камері містяться три людини, розселяють всіх, виходячи з психологічних особливостей арештантів, які вивчає професійний психолог. Приймають душ укладені раз на тиждень, гуляють - по одній годині щодня в розташованих на даху тюремного будівлі камерах. Вчитися і працювати тим, хто засуджений на довічний термін, в перші роки заборонено - злочинці мають щомиті перебувати під наглядом співробітників колонії. Єдине, що дозволяє в`язниця «Білий лебідь», - це займатися самоосвітою, у виправній установі є бібліотека. Крім того, багато тут стають релігійними - в центрі в`язниці стоїть маленька церква, побудована руками самих арештантів. Навколо і по периметру колонії - паркани, потужні загородження, колючий дріт, камери стеження, навчені собаки. Тут не було зафіксовано жодного випадку успішного втечі за всю історію.

Коли засуджений вмирає, його родичам відправляють телеграму. Якщо тіло не буде забрано протягом трьох днів, небіжчика ховають на міському кладовищі. Серед тих, хто помер у стінах виправної установи, є й досить відомі постаті кримінального світу. Так, в 2002 році тут відійшов в інший світ відомий польовий командир і чеченський терорист Салман Радуєв. Деякі ватажки чеченських бандитських формувань і злодії в законі знаходяться в колонії і зараз. Багато хто не витримує пекельних умов утримання, тому «авторитетних» злочинців залишилося небагато. Вони поводяться тихо, спокійно і чекають години, коли «складуть крила» в катівнях в`язниці «Білий лебідь».