Узурпація - це незаконне прісвоєння Владніл повноважень

Що таке узурпація? "Це коли хтось прівласнює Собі, что Йому НЕ Належить," - кажуть нам в один голос юридичні та політологічні словники. Поняття походити від слова «захопіті», «відібраті». Найчастіше при вжіванні цього терміна мают на увазі узурпацію власти. Альо во время загострення різноманітніх політічніх конфліктів данє слово часто застосовують некоректно, причому обідві Сторони противостояние. Спробуємо Розглянуто, що ж самє слід розуміті під словом «узурпація». Це ж очень Важлива.

Прісвоєння Владніл повноважень

Найчастіше так назівають Захоплення панування в стране так мав звання нелегітімнім шляхом. Так могут назіваті військовий переворот, незаконне прівласнення власти однією ЛЮДИНОЮ або Груп осіб. Буває, что узурпація может означать даже Демократичні, здавай б, процеси. Наприклад, коли в державі відбуваються вибори, но проходять нечесно, захисно, з чисельності порушеннях и фальсіфікаціямі. Іноді так назівають сітуацію, коли людина або люди, что володіють одними повноваженнямі, незаконно беруть Собі Інші, Великі, и на ділі віявляється, что смороду захопілі владу, якої у них не Було. Таким чином, узурпація - це й достатньо складаний и неоднозначно Термін. Втім, як и все в політіці.

Якіх узурпаторів ми знаємо

Термін цею прийшов до нас з латинської мови, тому что подібний вид приходу до власти БУВ характерний для римських и візантійських імператорів. Тамтешні історики пробували розділіті правітелів на тихий, хто зробівся лідером держави законно, и узурпаторів. Альо на ділі ми нерідко знаходімо людей, Які стали імператорамі после різного роду переворотів, у списку абсолютно легітімніх. Ті ж самє спостерігається и у випадка з римського татами. За ідеєю, тієї, хто вбив свого попередники, винен вважатіся узурпатором. Альо так відбувається далеко не всегда. А у випадка з кандидатами на престол, Які воювали один з одним, узурпатором називається не того, кому діставалася владу, а переможених. Вихід, что узурпація - це явищем, Пожалуйста доладно візначіті на одному конкретному прікладі. Серед монархів, что здобулі трон таким чином, історики назівають Катерину Велику, російську імператріцю, и знаменитого полководця Наполеона Першого. З недавніх політіків можна згадаті генерала Піночета.

Узурпація влади в Україні

Інфекцій очень модно Говорити про нелегітімність и захопленні власти во время «революції Майдану». А Аджея питання Це дуже спірне, если розібратіся в ньом уважности. Так, узурпація влади в Цій стране спостерігається, если підходіті до питання Юридично. Почнемо з 2010 року, коли тодішній Президент Віктор Янукович, Завдяк рішенням Конституційного Суду, что суперечіть всім колішнім положенням, зміг отріматі набагато более повноважень, чем будь-який Інший керівник в Україні до него. Крім того, его партія, Завдяк судів процесам, змогла Зменшити роль парламенту, тобто Верховної Ради. Цей законодавчий орган поступово ставши перетворюватіся на формальну структуру, а міністрі та Президент больше не приходили туди звітуваті, як це Належить за законом. Тому ті, хто говорити про Лютневі події в Незалежної: «Узурпація - це влада Захоплення!», Чи не помічають, что парламент країни просто-напросто повернувши Собі ті повноваження, Які були у него відібрані. Хоча корістується ВІН ними не зовсім вправно.

Узурпація влади в России

Законодавство країни прірівнює незаконне Захоплення правления до серйозно крімінального преступления. В России регулярно проводяться вибори, и переворотів в останні десятиліття НЕ помічалося. Однак деякі опозіційні політики, Наприклад, Вже покійній Борис Березовський, стверджувалі, что узурпація в стране все ж має місце буті, просто вона є прихований. Як приклад зазвічай наводитися Висунення и избрания Президентом РФ Володимира Путіна втретє. Опонентов політика вважають це порушеннях Основного закону Російської Федерации. Багата вказують такоже на чісленні фальсифікації и Системні Порушення, Які малі місце в стране во время минулих віборів. Проти, влада в России Визнана легітімною більшістю стран світу.

І все-таки, що ж це за явищем?

Колі ми розглядаємо феномен узурпації в історічному контексті, то неминучий Розуміємо, что все залежиться від Політичної ситуации в Сейчас. Досить часто трапляється так, что Захоплення власти відбувається нелегітімнім, насільніцькім шляхом. Альо потім узурпатор змінює Констітуцію або Інші закони, підбіваючі легальні Підстави під своє правления. І через Деяк годину ВІН Вже Фактично вважається звічайній закон монархом, засновника дінастії, Президентом чи іншім главою держави. Як говоритися в іронічному вірші, «заколот НЕ может скінчітіся удачею, в ІНШОМУ випадка его звуть інакше». Який же крітерій легітімності подібної власти? Узурпація - Це не всегда Прихід до власти Шляхом перевороту. Ті ж может спостерігатіся и после віборів. Альо если народна думка согласно з таким лідером або Груп людей, что захопілі владу, то тоді рано чи Пізно воно їх легітімізує. Если ж ні, на одних Багнет, як кажуть, Довгий не всідіш.