Пункція спинного мозку

Спинномозкова пункція увазі введення спеціальної голки в субарахноїдальний простір спинного мозку. Вона застосовується для діагностичних або лікувальних цілей.

Пункція спинного мозку проводиться в спеціальних лабораторіях, де вимірюють тиск ліквору і визначають прохідність всіх просторів даного органу. Вона дозволяє своєчасно діагностувати наявність і інтенсивність крововиливи, визначити характер інсульту, виявити запальні процеси в мозкових оболонках, визначити зміни цереброспинальной рідини, які відбуваються при захворюваннях центральної нервової системи. Величина тиску ліквору дозволяє зробити висновок про цей показник в рідині головного мозку. Також пункцію спинного мозку використовують для введення різних лікарських і рентгенконтрастних речовин, а також радіофармацевтичних препаратів, повітря при проведенні мієлографії, цистернографії, пневмоенцефалографія.

Для лікувальних цілей подібну маніпуляцію виконують з метою вилучення рідини гнійного або кров`янистого характеру, для введення антисептиків, антибіотиків. Вони застосовуються при важких захворюваннях гнійно-запального характеру спинного та головного мозку.

Пункція спинного мозку здійснюється між остистими відростками третього і четвертого поперекового хребця. При цьому дотримуються всі правила антисептики: обробляють шкіру розчином йоду, потім протирають місце уколу спиртом. Також проводиться анестезія, для якої використовується новокаїнової розчин. Тільки після цього вводиться пункційна голка, до кінця якої прикріплений мандрен. Після проколювання всіх тканин відчувається характерний провал, який свідчить про попадання в епідуральний простір. Після цього витягують мандрен і переконуються в закінчення ліквору. При дотриманні правил маніпуляція є безпечною.

Пункція спинного мозку має наступні показання: спонтанні крововиливи в субарахноїдальний простір внаслідок розриву аневризм, менінгоенцефаліти, менінгіти, міеліти, арахноміеліти, цистицеркоз, ехіноккокоз, нейросифилис, ликворея, черепно-мозкова травма. Також вона застосовується для введення антибіотиків при туберкульозних менингитах, гнійних менінгоенцефалітах. Іноді при проведенні операцій на головному мозку пункція спинного мозку використовується для зниження параметра внутрішньочерепного тиску, полегшення доступу до злоякісних пухлин.

При об`ємних утвореннях в центральній нервовій системі даний метод використовують з обережністю, так як при зниженні тиску пухлина може поміняти своє розташування і ущемити у великому потиличному або тенториальном отворі. При коматозних станах також застосовується пункція спинного мозку. Наслідки при її неправильному проведенні можуть стати смертельними, особливо при патологічних станах з невідомою етіологією.

Інші ускладнення даної процедури: менінгізм, який проявляється оболонковими симптомами, головним болем і неприємними відчуттями в області попереку, блювотою, нудотою. Отвір, який утворюється після проведення маніпуляцій, може довгий час залишатися відкритим, в результаті може виникнути гіпотензія. Повторні спинномозкові пункції призводять до появи імплантаційних холестатом в каналі хребта. Але найнебезпечнішим ускладненням є утиск мозкового стовбура. Така пункція може призвести до летального результату. За кількістю ускладнень їй поступається лише пункція кісткового мозку, наслідки якої полягають у розвитку анемії, остеомієліту. Тому дотримання правил є першорядним завданням при проведенні подібних діагностичних операцій.