Медична деонтологія та етика: основи, принципи і методи

Деонтологія та етика в медицині завжди володіли величезним значенням. Це обумовлено специфікою роботи персоналу лікувальних установ.

Основи медичної етики і деонтології сьогодні

В даний час проблема взаємовідносин (як усередині трудового колективу, так і з пацієнтами) набула особливого значенням. Без злагодженої роботи всіх співробітників, а також в умовах відсутності довіри між лікарем і пацієнтом навряд чи вдасться досягти серйозних успіхів на медичному терені.

Медична етика і деонтологія не є синонімами. Насправді, деонтологія являє собою своєрідну окрему галузь етики. Справа в тому, що вона є неповноцінним комплексом лише професійних моральних норм людини. В цей же час етика являє собою куди більш широке поняття.

Який може бути деонтологія?

В даний час виділяють відразу кілька варіантів даного поняття. Тут все залежить від того, який рівень взаємини виноситься на обговорення. Серед основних їх різновидів виділяють:

• доктор - пацієнт;
• доктор - медична сестра;
• доктор - доктор;
• медична сестра - пацієнт;
• медична сестра - медична сестра;
• доктор - адміністрація;
• доктор - молодший медичний персонал;
• медична сестра - молодший медичний персонал;
• молодший медичний персонал - молодший медичний персонал;
• медична сестра - адміністрація;
• молодший медичний персонал - пацієнт;
• молодший медичний персонал - адміністрація.

Взаємовідносини доктора з пацієнтом

Саме тут лікарська етика і медична деонтологія мають найбільше значення. Справа в тому, що без їх дотримання між пацієнтом і доктором навряд чи будуть встановлені довірчі взаємини, а адже в даному випадку процес одужання хворої людини значно затягується.

Для того щоб завоювати довіру пацієнта, згідно деонтології, лікар не повинен дозволяти собі непрофесійних виразів і жаргонізмів, однак при цьому йому слід дохідливо розповісти пацієнту як про суть його захворювання, так і про основні заходи, які повинні бути проведені, щоб домогтися повноцінного одужання. Якщо лікар зробить саме так, то він обов`язково знайде відгук у свого підопічного. Справа в тому, що пацієнт зможе довіряти доктору на всі 100%, тільки якщо буде дійсно впевнений в його професіоналізмі.

Багато доктора забувають про те, що лікарська етика і медична деонтологія забороняють плутати пацієнта і виражаються надмірно складно, чи не доносячи до людини суть його стану. Це породжує додаткові страхи у хворого, які аж ніяк не сприяють швидкому одужанню і можуть дуже згубно позначитися на взаєминах з доктором.

Крім того, медична етика і деонтологія не дозволяють доктору поширюватися про пацієнта. При цьому даного правила слід дотримуватися не тільки зі знайомими і з сім`єю, але навіть і з тими колегами, які не беруть участі в лікуванні конкретної людини.

Взаємодія медсестри з пацієнтом

Як відомо, саме медична сестра більше інших працівників сфери охорони здоров`я контактує з пацієнтами. Справа в тому, що найчастіше після ранкового обходу доктор протягом дня пацієнта може вже й не побачити. Медсестра ж по кілька разів розносить йому таблетки, робить уколи, вимірює рівень артеріального тиску і температуру, а також виконує інші призначення лікаря.

Етика і деонтологія медсестри наказує їй бути ввічливою і чуйною по відношенню до пацієнта. При цьому вона ні в якому разі не повинна ставати для нього співбесідницею і відповідати на запитання з приводу його захворювань. Справа в тому, що медична сестра може неправильно витлумачити суть тієї чи іншої патології, в результаті чого буде заподіяна шкода профілактичній роботі, проведеної лікуючим лікарем.

Взаємовідносини молодшого медичного персоналу з пацієнтами

Найчастіше буває, що пацієнтові грубить не лікар і не медсестра, а санітарки. У нормальному закладі охорони здоров`я такого бути не повинно. Молодший медичний персонал повинен піклуватися про пацієнтів, роблячи все (в розумних межах), щоб їх перебування в лікарні було максимально зручним і комфортним. При цьому вступати в розмови на відсторонені теми і вже тим більше відповідати на питання медичного характеру їм не варто. У молодшого персоналу немає медичної освіти, так що і судити про суть захворювань і принципах боротьби з ними вони можуть тільки на обивательському рівні.

Взаємовідносини медичної сестри з доктором

Професійна етика і деонтологія закликає до шанобливого ставлення персоналу один до одного. В іншому випадку колектив злагоджено працювати не зможе. Основною ланкою професійних відносин в лікарні є взаємодія докторів із середнім медичним персоналом.

У першу чергу медичним сестрам необхідно навчитися дотримуватися субординації. Навіть якщо доктор зовсім молодий, а медсестра пропрацювала вже не 1 десяток років, то все одно вона повинна ставитися до нього як до старшого, виконуючи всі його розпорядження. Це фундаментальні основи медичної етики і деонтології.

Особливо суворо таких правил у взаєминах з докторами медсестрам слід дотримуватися в присутності пацієнта. Він повинен бачити, що призначення йому робить поважна людина, який є своєрідним лідером, здатним управляти колективом. У цьому випадку довіру до лікаря у нього буде особливо сильним.

При цьому основи етики і деонтології не забороняють медичну сестру, якщо вона досить досвідчена, натякнути починаючому доктору, що, наприклад, його попередник надходив в конкретній ситуації якимось певним чином. Подібний рада, висловлений в неформальній і ввічливій формі, не буде сприйнятий молодим лікарем як образу чи применшення його професійних можливостей. Врешті він буде вдячний за своєчасну підказку.

Взаємовідносини медичних сестер з молодшим персоналом

Етика і деонтологія медичної сестри наказує їй шанобливо звертатися з молодшим персоналом лікарень. При цьому в їхніх взаєминах не повинно бути присутнім ніякого панібратства. В іншому випадку це буде розкладати колектив зсередини, адже рано чи пізно санітарка може почати висувати претензії з приводу тих чи інших вказівок медичної сестри.

У разі виникнення конфліктної ситуації надати допомогу в її вирішенні може доктор. Медична етика і деонтологія такого не забороняє. Однак середньому та молодшому персоналу слід постаратися навантажувати доктора подібними проблемами максимально рідко, адже вирішення конфліктів між співробітниками не входить в його прямі посадові обов`язки. Крім того, йому доведеться віддавати перевагу на користь того чи іншого працівника, а це здатне викликати у останнього претензії вже до самого лікаря.

Санітарка повинна беззаперечно виконувати всі адекватні розпорядження медичної сестри. Зрештою, рішення про проведення тих чи інших маніпуляціях приймає не вона сама, а доктор.

Взаємодія медсестер між собою

Як і з усіма іншими працівниками лікарні, медсестрам у взаєминах між собою слід поводитися стримано і професійно. Етика і деонтологія медичної сестри наказує їй завжди виглядати охайно, бути ввічливою з колегами. Виникаючі суперечки між співробітницями може вирішити старша медична сестра відділення або лікарні.

При цьому кожна медсестра повинна виконувати саме свої обов`язки. Фактів дідівщини бути не повинно. За цим особливо необхідно простежити старшим медичним сестрам. Якщо перенапружити молодого фахівця додатковими посадовими обов`язками, за виконання яких він ще й нічого не отримає, то навряд чи він залишиться на такій роботі досить довго.

Взаємовідносини між докторами

Лікарська етика і деонтологія є найбільш складними поняттями. Це обумовлено різноманіттям можливих контактів між докторами як одного, так і різних профілів.

Доктора повинні звертатися один з одним шанобливо і з розумінням. В іншому випадку вони ризикують зіпсувати не тільки взаємини, але також і свою репутацію. Лікарська етика і деонтологія дуже не рекомендують докторам обговорювати з ким-небудь своїх колег, навіть якщо ті надходять не зовсім вірно. Особливо це актуально в тих випадках, коли лікар спілкується з пацієнтом, який спостерігається в іншого доктора на постійній основі. Справа в тому, що він може назавжди зруйнувати довірчі взаємини між хворим і лікарем. Обговорення іншого доктора при пацієнті, навіть якщо і була здійснена певна лікарська помилка, є тупиковим підходом. Це, звичайно, може підвищити статус одного доктора в очах пацієнта, але зате значно знизить довіру до нього з боку його ж колег. Справа в тому, що рано чи пізно лікар дізнається, що його обговорювали. Природно, що до свого колеги він після цього не буде ставитися так само, як раніше.

Дуже важливо для доктора підтримати свого колегу, навіть якщо той зробив лікарську помилку. Саме так наказує робити професійна деонтологія і етика. Від помилок не застраховані навіть самі висококваліфіковані фахівці. Тим більше що доктор, який бачить пацієнта вперше, далеко не завжди до кінця розуміє, чому його колега вчинив у тій чи іншій ситуації саме так, а не інакше.

Доктор також повинен підтримувати своїх молодих колег. Здавалося б, для того, щоб почати працювати повноцінним доктором, людина повинна відучитися багато років. За цей час він дійсно отримує безліч теоретичних і практичних знань, проте навіть їх недостатньо для успішного лікування конкретного пацієнта. Це пов`язано з тим, що ситуація на робочих місцях в значній мірі відрізняється від того, чого навчають у медичних університетах, тому навіть хороший молодий доктор, який приділяв величезну увагу своєму навчанню, виявиться не готовий для контакту з більш-менш складним пацієнтом.

Етика і деонтологія лікаря наказує йому підтримувати свого молодого колегу. При цьому розмови про те, чому дані знання не були отримані ще при навчанні, безглузді. Це може збентежити молодого лікаря, він більше не звернеться за допомогою, воліючи ризикнути, але не шукати допомоги у людини, що засудив його. Кращим варіантом буде просто підказати, що робити. За кілька місяців практичної роботи ті знання, які були отримані в університеті, доповняться досвідом і молодий лікар зможе впоратися з практично будь-яким пацієнтом.

Взаємовідносини адміністрації та медпрацівників

Етика і деонтологія медичного персоналу актуальні і в рамках такої взаємодії. Справа в тому, що представники адміністрації - медики, навіть якщо і не приймають особливої участі в лікуванні пацієнта. Все одно їм у спілкуванні зі своїми підлеглими необхідно дотримуватися строгих правил. Якщо адміністрація швидко не приймає рішень з тих ситуацій, коли були порушені основні принципи медичної етики і деонтології, то вона може позбутися цінних працівників або ж просто зробити їх ставлення до своїх обов`язків формальним.

Ставлення у адміністрації зі своїми підлеглими повинні бути довірливими. Керівництву лікарні дійсно невигідно, коли їх працівник робить помилку, тому, якщо головний лікар і начальник з медичної частини знаходяться на своїх місцях, вони завжди постараються захистити свого співробітника, як з моральної точки зору, так і з юридичної.

Загальні принципи етики і деонтології

Крім приватних моментів у взаєминах між різними категоріями, так чи інакше пов`язаних з медичною діяльністю, є ще й загальні, які актуальні для кожного.

У першу чергу доктор повинен бути освіченим. Деонтологія та етика медичного персоналу в цілому, не тільки лікаря, наказує ні в якому разі не завдавати шкоди пацієнтові. Природно, що прогалини в знаннях є у всіх, проте доктору необхідно намагатися їх усувати якомога швидше, адже від цього залежить здоров`я інших людей.

Правила етики і деонтології поширюються і на зовнішній вигляд медичного персоналу. В іншому випадку пацієнт навряд чи буде відчувати до такого доктору достатню повагу. Це може призвести до недотримання рекомендацій лікаря, що погіршить стан хворого. При цьому чистота халата прописана не тільки в обтічних формулюваннях етики і деонтології, але також і в медико-санітарних нормах.

Сучасні умови вимагають від медичних працівників дотримання ще й корпоративної етики. Якщо нею не керуватися, то професія медичного працівника, яка на сьогоднішній день і так переживає кризу довіри з боку пацієнтів, стане ще менш шанованою.

Що відбувається, якщо правила етики і деонтології порушені?

У тому випадку, якщо медичний працівник зробив щось не дуже значне, нехай і суперечить основам етики і деонтології, то максимальним його покаранням може стати депреміювання і розмова з головним лікарем. Бувають і більш серйозні інциденти. Мова йде про тих ситуаціях, коли медик здійснює дійсно надзвичайне, здатне нашкодити не тільки його особистій репутації, але й престижності всього лікувального закладу. В даному випадку збирається комісія з питань етики і деонтології. У неї повинна бути включена майже вся адміністрація лікувального закладу. Якщо комісія збирається за заявою іншого медичного працівника, то він також зобов`язаний бути присутнім.

Дане заходи в чомусь дуже нагадує судовий розгляд. За результатами його проведення комісія виносить той чи інший вердикт. Він може як виправдати обвинуваченого співробітника, так і принести йому масу клопоту, аж до звільнення із займаної посади. При цьому дана міра використовується тільки у виняткових ситуаціях.

Чому етика, а також деонтологія не завжди дотримуються?

У першу чергу дана обставина пов`язано з банальним синдромом професійного вигорання, який так характерний для докторів. Виникати він може у працівників будь-яких спеціальностей, в чиї обов`язки входить постійне спілкування з людьми, однак саме у лікарів даний стан протікає найбільш швидко і досягає максимальної вираженості. Це обумовлено тим, що крім постійного спілкування з безліччю людей доктора постійно перебувають у стані напруги, адже від їхніх рішень часто залежить життя людини.

Крім того, медична освіта отримують люди, які далеко не завжди підходять для роботи в якості докторів. При цьому мова не йде про обсяги необхідних знань. Тут не менше значення має вміння спілкуватися з людьми і бажання це робити. Будь-якого хорошого доктора хоча б у якійсь мірі повинна хвилювати його робота, а також доля пацієнтів. Без цього ніяка деонтологія та етика дотримуватися не буде.

Найчастіше в недотриманні етики або ж деонтології винен не сам медик, хоча звинувачення впадуть саме на нього. Справа в тому, що поведінка багатьох пацієнтів буває по-справжньому зухвалим і не реагувати на це неможливо.

Про етику та деонтології у фармацевтиці

У даній області також трудяться доктора і від їх діяльності залежить дуже і дуже багато. Не варто дивуватися, що існують також і фармацевтична етика і деонтологія. У першу чергу вони полягають в тому, щоб фармацевти випускали досить якісні препарати, а також реалізовували їх за відносно доступними цінами.

Для фармацевта ні в якому разі не допустимо запускати у масове виробництво препарат (навіть на його думку, просто чудовий) без серйозних клінічних випробувань. Справа в тому, що будь-який препарат здатний викликати величезну кількість побічних ефектів, згубний вплив яких у сукупності перевищує корисне.

Як поліпшити дотримання етики і деонтології?

Як би банально це не звучало, проте дуже багато що впирається в грошові питання. Помічено, що в країнах, де у докторів та інших медичних працівників є достатньо висока зарплата, проблема етики і деонтології так гостро не стоїть. Багато в чому це пов`язано з уповільненим розвитком (у порівнянні з вітчизняними докторами) синдрому професійного вигорання, оскільки зарубіжним фахівцям в більшості своїй не доводиться сильно вже замислюватися про кошти, адже заробітна плата у них знаходиться на досить високому рівні.

Також дуже важливо, щоб за дотриманням норм етики і деонтології стежила адміністрація лікувального закладу. Природно, що їй і самій доведеться їх дотримуватися. В іншому випадку фактів порушення правил етики і деонтології з боку співробітників буде по-справжньому багато. Крім того, ні в якому разі не можна вимагати з одних співробітників того, за що не питається повною мірою з іншого.

Найважливішим моментом у збереженні в колективі прихильності до основ етики і деонтології є періодичне нагадування медичному персоналу про існування подібних правил. При цьому можна проводити спеціальні тренінги, під час яких співробітникам доведеться спільно вирішувати ті чи інші ситуаційні задачі. Краще, якщо такі семінари будуть проходити не спонтанно, а під керівництвом досвідченого психолога, який знає специфіку роботи медичних установ.

Міфи етики і деонтології

Основним помилковою думкою, пов`язаним з даними поняттями, є так звана клятва Гіппократа. Пов`язано це з тим, що в суперечках з медиками більшість людей згадує саме її. При цьому вони вказують на те, що потрібно бути більш жалісливим до пацієнта.

Дійсно, клятва Гіппократа має певне ставлення до лікарської етики та деонтології. Ось тільки той, хто ознайомився з її текстом, відразу відзначить, що про пацієнтів там практично нічого не сказано. Основна увага в клятві Гіппократа приділяється обіцянці доктора своїм вчителям про те, що він буде лікувати їх та їхніх родичів безкоштовно. Про тих пацієнтів, які ніяк не брали участь у його навчанні, нічого не сказано. Більше того, сьогодні клятву Гіппократа дають далеко не у всіх країнах. У тому ж Радянському Союзі вона була замінена на абсолютно іншу.

Ще одним моментом, що стосується етики і деонтології в медичному середовищі, є та обставина, що окремі правила повинні дотримуватися і самі пацієнти. Їм необхідно бути ввічливими по відношенню до медичного персоналу будь-якого рівня.