Патологія ендометрія

Патологія ендометрія зустрічається сьогодні все частіше. Фахівці пов`язують таку тенденцію із збільшенням кількості страждають ожирінням, ендокринними розладами і зниженням імунітету жінок. У більшості випадків патологія ендометрія супроводжується порушенням балансу в гормональній системі, процесів обміну. Велике значення має і збільшення кількості соматичних захворювань хронічного перебігу.

Сьогодні приблизно в 30-40% з усіх гінекологічних захворювань виявляються гіперпластичні процеси в ендометрії. До таких станів відносять фіброзно-ендометріальні, залізисто-фіброзні, залізисті поліпи, аденоматоз. Все більш поширеними стають гіперплазії (залізисто-кістозна, дифузна або вогнищева, залозиста).

Більшість фахівців сходяться на думці, що причиною процесів є гормональний збій в організмі жінки. Ендометрій стає мішенню для статевих гормонів, у зв`язку з присутністю в ньому особливих рецепторів. Розлад гормонального фону жінки призводить до змін диференціювання і зростання клітинних елементів. В результаті розвивається патологія ендометрія неопластического або гиперпластического характеру. Особливе значення у формуванні процесів має гіперестрогенія. Багато в чому на збільшення рівня естрогенів впливає розлад обміну речовин, що супроводжує різні терапевтичні хвороби.

Найбільш поширеними скаргами пацієнток при гіперпластичних процесах є кров`яні контактні виділення, маткові кровотечі (здебільшого ациклічні). Кровотечі в репродуктивному віці проявляються тривалими і рясними менструаціями (по типу менометрорагіей) в пременопаузальном періоді - ациклічні, в постменопаузі - кров`яними виділеннями різної інтенсивності.

Діагностика гіперплазіїендометрію здійснюється трансвагінальним УЗД в органах малого таза, гістрероскопіей (діагностичної, з роздільним вискоблюванням, гістологічним вивченням отриманого матеріалу).

Однією з найважливіших гінекологічних завдань сьогодні залишається лікування гіперпластичних процесів. Патологія ендометрія передбачає застосування консервативних методів терапії. До них відносять гормональне лікування естроген-гестагенами препаратами, прогестагенного медикаментами. Крім того, існують і методики хірургічного втручання, в тому числі, сучасні малоінвазивні, з відносно швидкими термінами відновлення.

До оперативного методу відноситься резекція (абляція) ендометрію.

Метою зазначеного хірургічного втручання є усунення клінічних проявів наявних гіперпластичних процесів. Крім того, даний метод застосовується в якості профілактики раку ендометрія, для збільшення шансів зачаття у жінок в дітородному віці.

Під аблацією (абляцией) ендометрія увазі вишкрібання, видалення, руйнування порожнини матки. До сьогоднішнього дня гінекологи не прийшли до єдиної думки, що вважати резекцією. Немає ясності й у тому, коли застосовувати визначення «абляция».

Руйнування всього ендометрія (аблация) може проводитися електрохірургічним і лазерним способом. При цьому тканина для проведення гістологічного дослідження взяти неможливо.

Висічення (резекція) товщі ендометрія здійснюється тільки методом електрохірургічним. При цьому ріжуча петля січуть у вигляді стружки всю слизову матки. При проведенні даного хірургічного втручання є можливість надалі взяти посічену тканину для гістологічного вивчення.

Як правило, операція проводиться під епідуральним знеболенням або загальної внутрішньовенною анестезією. При одночасному проведенні лапароскопії використовують ендотрахеальний наркоз.