Рефлексія - це незамінний інструмент в освоєнні матеріалу

Людина вважається унікальним біологічним видом на планеті, єдиним, що володіє високим типом мислення. Але при цьому буде нерозумно заперечувати нашу тваринну природу. Наскільки б розвиненими істотами не були люди, важливо пам`ятати, що мислення і поведінку у нас підкоряється тим же загальним правилам, що і у тварин.

Одним з найважливіших властивостей багатоклітинних живих організмів, у тому числі і людини, є наявність рефлексів. За визначенням - це якісь стереотипні прояви, що виникають у вигляді реакції на зовнішній вплив і проходять за участю нервової системи. Розрізняють умовні і безумовні рефлекси.

Походження і визначення терміна

Вперше поняття рефлексу було застосовано ще в сімнадцятому столітті, але своє справжнє значення воно набуло значно пізніше. До широкому поширенню цього терміна мають безпосереднє відношення двоє російських вчених: основоположник науки фізіології І. М. Сєченов та І. П. Павлов. Останній відомий експериментальним підходом, який свого часу дав вченим чимало корисної та достовірної інформації. Павлову вдалося значно розширити уявлення його попередника про принципи дії нервової системи тварин. Їм же було введено поняття двох типів рефлексів. Також чималий внесок у це вчення пізніше вніс Ч. С. Шеррингтон, удостоєний Нобелівської премії.

Всі вроджені реакції організму були віднесені до безумовного типом рефлексів. Їх головне значення - збереження і підтримка життєдіяльності. Такі рефлекси не вимагають особливих умов для виникнення і притаманні всім представникам конкретного виду в рівній мірі. Найпростішим прикладом може послужити вироблення слини при вигляді їжі. Більш складним проявом можна вважати різні інстинкти, наприклад, властивий всім вищим тваринам інстинкт самозбереження.

Умовні рефлекси купуються з досвідом протягом життя. Вони теж засновані на базі вроджених реакцій, але носять індивідуальний характер. На виникнення виробленого рефлексу у конкретної особини вирішальне значення надають навколишні умови. В основі виникнення такого рефлексу лежить співвіднесення біологічних реакцій організму з зовнішніми подразниками. Так, тварина може асоціювати прийняття їжі з загоряється світлом, якщо подібна схема повторюється багаторазово. Згодом його реакція на загоревшуюся лампочку буде аналогічна реакції, що виникає при вигляді їжі.

Рефлексія

Схоже зі словом «рефлекс» поняття насправді має з ним мало спільного. Рефлексія - це скоріше психологічний термін. Походження слова пов`язане з латинською мовою, в перекладі воно означає «звернення назад». За спрощеним визначенням сучасної психології рефлексія - це самоаналіз, вдумливе переосмислення отриманої інформації і свого стану.

Даний термін широко використовується в педагогіці, оскільки дозволяє підвищити ефективність навчання за рахунок кращого засвоєння знань. Помічено, що інформація набагато глибше віддрукується у свідомості дитини, якщо дати йому час обміркувати навчальний матеріал, а не просто прочитати і взяти до відома.

Рефлексія на уроці і в кінці його

В даний час рефлексія - це незамінний психологічний прийом, застосовуваний разом з подачею навчального матеріалу. Залежно від цілей вона може проводитися як на початку, так і наприкінці уроку.

Приміром, емоційна рефлексія допомагає створити потрібний настрій у дітей і налаштувати їх на робочу атмосферу. Тому проводити її краще перед початком самого навчального процесу. В якості інструментів тут використовуються картки, музика, картинки або відеозображення - все те, що зачіпає сферу почуттів. Крім того, емоційна рефлексія - це один з кращих способів встановити з класом емоційний контакт.

Рефлексія в кінці уроку служить для закріплення отриманого матеріалу. Як правило, викладач пропонує дітям проаналізувати проведений час, свою активність і користь від знань, після чого просить дати загальну оцінку подошедшему до кінця заняття. Важливо, щоб діти в позитивній формі позначили цінні для них моменти: чому вони навчилися, що їх здивувало або надихнуло, яке відкриття стало найцікавішим, що вийшло зробити.