Перцептивная сторона спілкування: психологічний зміст

Перцептивная сторона спілкування передбачає, що в ньому має обов`язково бути взаєморозуміння між учасниками. Йдеться про усвідомлення установок, мотивів і цілей свого партнера, а також їх прийнятті та поділі. Тільки в цьому випадку з`являється сприйняття однієї людини іншою і можна говорити про наявність міжособистісного розуміння.

Перцептивная сторона спілкування має наступні функції:

  • формує зміст міжособистісного сприйняття;
  • сприяє встановленню взаімопоніманія;
  • забезпечує вплив партнерів по спілкуванню один на одного.

Все це можливо завдяки "роботі" конкретних механізмів. До них можна віднести наступні.

  • По-перше, атракція, емпатія та ідентифікація, які сприяють пізнанню і розумінню один одного людьми.
  • По-друге, рефлексія, яка допомагає пізнання самого себе в спілкуванні.
  • По-третє, каузальна атрибуція, яка сприятиме прогнозуванню поведінки в процесі спілкування кожного партнера.

Перцептивная сторона спілкування повинна обов`язково включати в себе роботу всіх цих механізмів. Зупинимося детальніше на їх характеристиці.

Ідентифікація - це механізм пізнання один одним людьми, коли думка про внутрішній стан іншої людини буде будуватися на підставі спроби себе поставити на місце партнера.



Емпатія увазі наявність емоційного співпереживання йому.

Залучення або атракція являє собою форму пізнання співрозмовника, яка заснована на формуванні позитивного стійкого почуття до нього.



Перцептивная сторона спілкування буде залежати багато в чому від того, наскільки добре розвинені ці механізми, що допомагають зрозуміти іншу людину. Крім цього, необхідна рефлексія і каузальна атрибуція.

Рефлексія є механізм, за допомогою якого відбувається самопізнання в спілкуванні. У його основі лежать здатність представляти те, яким чином він сприймається своїм партнером.

Каузальна атрибуція увазі інтерпретацію вчинків і почуттів іншої людини, коли є намір з`ясувати причини його поведінки.

Коли вивчалася перцептивная сторона спілкування вченими, то були виділені цікаві закономірності:

  • причина успіху людьми приписується завжди собі, а от невдач - обставини або інші людям;
  • людина, яка негативно ставиться до свого співрозмовника, завжди буде характеризуватися останнім більш негативно;
  • партнер по спілкуванню сприймається зазвичай через призму "першого враження" і його помилок.

На останній закономірності зупинимося більш детально.

Зазвичай при оцінці незнайомої людини на п`ятдесят відсотків думка буде правильним, а на решта ж п`ятдесят - помилковим. Це відбувається через трьох факторів, які і були виділені, коли вивчалася перцептивная сторона спілкування. Психологія людини свідчить, що на нього, незалежно від досвіду, статі і віку, завжди будуть впливати:

  • Помилка переваги. Людину, яка нас перевершує за якимись параметрами, ми завжди буде оцінювати, як більш розумного і талановитого. В іншому ж випадку, навпаки.
  • Помилка ставлення до нас. Людині, яка відноситься до нас доброзичливо і шанобливо, завжди будуть приписуватися позитивні риси характеру.
  • Помилка привабливості. Людина, яка нам подобається зовні, або ж за індивідуальними якостями, сприйматиметься зовсім інакше. Йому будуть підписуватися навіть неіснуючі якості особистості.

Отже, узагальнюючи сказане: перцептивная сторона спілкування - це необхідний його компонент. Вона повинна включати в себе:

  • самопізнання в процесі спілкування;
  • розуміння і пізнання собеседніка;
  • прогнозування поведінки свого партнера.




» » Перцептивная сторона спілкування: психологічний зміст