Депресивний синдром і його форми

Депресивний синдром - це патологія, яка полягає в пригніченому (сумне) настрої, гіпотонії, рухової загальмованості і уповільненні розумових процесів. У людини, що зіткнувся з даною проблемою, створюється відчуття повної відсутності життєвих сил, нічого не хочеться робити. Навколишній починає сприйматися в похмурих тонах, а те, що раніше приносило задоволення - втрачає свою актуальність. Майбутнє здається безвихідним.

В рамках депресивного синдрому вчені виділяють кілька його варіантів, що характеризуються проявом ознак дисфункції емоційної сфери різної сили, і додаванням деяких окремих симптомів.

Астено-депресивний синдром

Загальне пригнічення організму в сукупності зі зниженим настроєм може свідчити про те, що у людини присутня астено-депресивний синдром. Симптоми проявляються також в швидкої стомлюваності, інтелектуальної загальмованості. Дане порушення небезпечно тим, що без уваги воно може перерости у важке невротичний розлад. На жаль, люди, у яких з`явився даний депресивний синдром, бояться відвідувати лікаря, обгрунтовуючи це тим, що їх приймуть за «психічно ненормальних». Проте варто враховувати, що АДС - нервове, а не психічне захворювання, яке вимагає проведення досліджень і підбору індивідуального курсу лікування.

На початкових стадіях людина сама може допомогти собі. Якщо, наприклад, недуга викликана навантаженнями (емоційними або фізичними), значить, варто задуматися про відпустку. Якщо причиною з`явилися авітамінози, зашлакованості організму, неполадки в роботі щитовидної залози, то без ґрунтовного підходу до свого здоров`я не обійтися. Відзначимо, що в групу ризику потрапляють особистості з хронічними запальними хворобами (артрит, гастрит, панкреатит, нефрит та інші). У тому випадку, якщо астенічний депресивний синдром викликаний низкою невдач, то допомогти може самоаналіз, читання книг з психології.

Тривожно-депресивний синдром

В даному випадку до почуття «розгубленості себе», меланхолії і апатії додаються страх і емоційне напруження. Вчені відзначили, що досить часто люди, у яких присутня депресивний синдром, практично весь час переживають тривожні стани. Результати деяких досліджень дозволили припустити, що дана недуга пов`язаний, в тому числі, і з порушенням метаболізму серотоніну. Крім цього, патологія може бути викликана побічною дією деяких ліків, а також спадковою схильністю. В даному випадку без допомоги лікарів не обійтися. Однак суб`єктивних причин для виникнення даного синдрому може бути безліч, починаючи від похмурої погоди і відсутності сонця, закінчуючи переживанням трагічних подій.

Боротьба з даними депресивним синдромом здійснюється за допомогою таких методів: прийомом антидепресантів та седативних препаратів, психотерапією, зміною способу життя і обстановки. Варто пам`ятати, що діагноз ставить доктор на основі загальної клінічної картини. Легкі депресії можна лікувати амбулаторно, а при важких формах - в психіатричному стаціонарі.