Лімфаденіт шийний.

Шийним лімфаденітом називають запалення регіонарних лімфатичних вузлів, розташованих на шиї, яке виникає в результаті їх інфікування різними бактеріями. Інфекція проникає в лімфовузол по лімфатичних шляхах від основного запального вогнища. Лімфаденіт шийний дуже рідко виникає як самостійне захворювання, частіше він з`являється другорядне, внаслідок поширення запального процесу.

Лімфаденіт шийний вважається поліетіологенним захворюванням, тобто до його виникнення може призвести величезна кількість причин. Збудником захворювання є бактерії: стафілокок, туберкульозна паличка або стрептокок. Згідно з медичними статистичними даними найбільш поширеним чинником, що провокує захворювання, є запальний процес, який розвивається в результаті ускладнених зубів, зруйнованих карієсом. Дуже часто лімфаденіт шийний виникає в результаті інших захворювань ротової порожнини, носа, вуха і горла. Наприклад, це може бути стоматит, риніт, гнійний отит, гінгівіт, фарингіт, тонзиліт і гнійна ангіна. Також спровокувати розвиток даного захворювання можуть запальні процеси на шкірі голови, шиї та обличчя, такі як: фурункул, абсцес і карбункул. Лімфаденіт шийний у дітей завжди супроводжує скарлатину, а у дорослих - сифіліс.

Захворювання на початковій стадії не має яскравої клінічної картини. Але, залежно від характеру перебігу хвороби, клініка набуває вираженість. Лімфаденіт шийний буває гострим або хронічним.

Гострий запальний процес починається з тупою болю, що локалізується в місці ураженого вузла, і обмеженням рухливості шиї. Самі лімфатичні вузли збільшуються, а при натисканні на них відзначаються хворобливі відчуття. Якщо вчасно проведено правильне лікування, то всі симптоми зникають через декілька тижнів. А в запущених випадках в області вузла утворюється інфільтрат. Загальне самопочуття хворого значно погіршується. З`являються: сильні болі в шийному відділі, підвищена температура, нездужання, втрата апетиту. Через кілька днів на місці інфільтрату утворюється свищ, через який назовні виходить гній. При такому перебігу хвороби потрібно тривале і інтенсивне лікування.

Хронічний лімфаденіт шийний розвивається після того, як затихає гостра стадія і характеризується постійним збільшенням лімфатичних вузлів (вони не болючі). Загальне самопочуття залишається в межах норми. Якщо в організмі присутній інфекція, яка періодично атакує вузол, то існує ймовірність утворення нового інфільтрату, а потім свища поруч з попереднім.

Якщо у людини розвинувся лімфаденіт шийний, лікування слід починати з усунення основної причини. Наприклад, видалити зуб, вилікувати стоматит, ангіну, тонзиліт. При гострій формі перебігу хвороби лікар призначає хворому антибактеріальну терапію і фізіопроцедури. На область ураженого вузла можна прикладати сухе тепло: компреси і грілки. Обов`язково хворому призначаються протизапальні, імуностимулюючі та противірусні препарати. Якщо ж у людини розвинувся гострий лімфаденіт з утворенням інфільтратів і свищів, то йому показана негайна госпіталізація. У лікарні, як правило, розкривають абсцес, промивають розчином антибіотиків і дренують.

Якщо хворий своєчасно не звернеться за допомогою, то виникає ризик появи ускладнень, таких як: тромбофлебіт, метастази гнійної інфекції, сепсис, некроз.

Профілактика розвитку ускладнень шийного лімфаденіту полягає в підтримці постійної чистоти тіла, своєчасному зверненні за кваліфікованою допомогою, дотриманні рекомендацій та виконанні призначень лікаря.