Хвороба Меньєра: симптоми та лікування

Хвороба Меньєра, симптоми якої можуть проявитися не відразу, отримала свою назву за прізвищем ученого, її відкрив. В останні роки медики вивчають її більш наполегливо. Так, вже чітко розрізняється синдром і сама хвороба Меньєра. Перший являє собою сукупність декількох симптомів, схожих за патогенетическому ознакою. Синдроми не є самостійними захворюваннями і найчастіше супроводжують будь-яку серйозну патологію. Хвороба Меньєра, діагностика якої допоможе призначити своєчасну адекватну терапію, викликає сильний дискомфорт у хворих, а тому потребує особливої уваги.

Симптоматика захворювання

Якщо періодично виникають проблеми зі слухом, то це може свідчити про те, що є хвороба Меньєра. Симптоми даного захворювання:

• головокруженіе;
• тошнота;
• рвота;
• ослаблення слуху;
• втрата рівноваги;
• втрата орієнтації в просторі.

Нерідко патогенез захворювання супроводжується порушенням діяльності інших систем і органів. Ступінь інтенсивності прояву того чи іншого характерного симптому може корелювати. Уражено найчастіше одне вухо, але не виключено поширення патології на інше внутрішнє. Основним патогенетичним ланкою даної хвороби є збільшення обсягу ендолімфи. Це призводить до підвищення тиску у внутрішньому вусі, зокрема збільшується вплив ендолімфатичної рідини на ті клітини вестибулярного апарату, які відповідають за рівновагу й орієнтацію тіла в просторі. Досить сильний дискомфорт відчувають ті, у кого виявлена хвороба Меньєра. Симптоми іноді стають більш вираженими, аж до такого стану, що людина втрачає нормальну працездатність, він не в змозі виконувати елементарні руху, не кажучи вже про фізичну активність. У такому випадку хворий змушений весь час перебувати вдома, лежачи на ліжку, будь-який вплив на його організм може спровокувати черговий напад, при якому симптоми стають просто нестерпними. У деяких захворювання протікає із згладженою клінічною картиною, і через якийсь час симптоматика і зовсім зникає, проте можливі рецидиви і загострення. Можлива і повна втрата слуху, а якщо в патологічному процесі задіяні обидва вуха, то результатом ускладнення буде тотальна глухота.

Профілактика

Специфічна профілактика захворювання виключена. Практично неможливо запобігти хворобі Меньєра. Симптоми часом проявляються занадто пізно, коли захворювання вже запущено. Однак зменшити ймовірність виникнення захворювання можна. Для цього потрібно, по-перше, дотримуватися здорового харчування, не зловживати сіллю, особливо якщо у вас діагностована артеріальна гіпертензія. По-друге, не займатися екстремальними видами спорту, які можуть призвести до черепно-мозкових травм, а ті, в свою чергу, здатні спровокувати розвиток патології.

Лікування

Що ж робити, коли вже встановлено діагноз "Синдром Меньєра"? Лікування хвороби повинне бути в основному симптоматичне. Воно включає в себе прийом медикаментів, що знімають спазм периферичних судин, що живлять переддверно-вестибулярний нерв. Це препарати із спектру холінолітіков. Найбільш часто використовуються в практиці ін`єкції прозерину, стрихніну, для розширення судин внутрішнього вуха застосовується пілокарпін, а для розширення судин мозку - папаверин. Якщо хвороба прогресує і стає настільки болісним, що пацієнт не може з нею жити, йдуть на крайні заходи - лікування хірургічним шляхом або методом хімічної абляції, використовують при цьому ототоксичні антибіотики, що належать до аміногліказідам.