Резидуальная енцефалопатія

Поняття "енцефалопатія" є досить широким. Це загальний термін, яким позначаються різні патології центральної нервової системи та головного мозку - від елементарних симптомів, таких як головний біль, підвищена збудливість, нервозність, запаморочення, порушення сну і пам`яті, до важких захворювань, таких як миелопатия, епілепсія, олігофренія, дитячий церебральний параліч, гідроцефальний синдром і невропатія. Тому й класифікація цього захворювання є досить великою.

Перш за все, прийнято розрізняти придбану і перинатальну енцефалопатію, так як причини і характер пошкодження головного мозку, отриманого в дорослому віці і під час перинатального періоду, абсолютно різні. Пошкодження головного мозку внаслідок хвороби класифікується як резидуальная енцефалопатія. Дане захворювання може бути викликане черепно-мозковою травмою, інфекціями, запальними процесами, порушенням кровообігу у всьому організмі і особливо в головному мозку. Резидуальну енцефалопатію ще називають енцефаломіелопатія. У МКБ-10 дане захворювання не позначено, але в неврології цей термін застосовується з 1960 р

Найчастіше резидуальная енцефалопатія - це стійкий, мало прогресуючий неврологічний дефіцит, який є результатом впливу хвороб і патологічних факторів. Він характеризується такими неврологічними симптомами, як регулярні головні болі, парез, рефлекторна пірамідна недостатність, вегето-судинна дистонія, непритомність, зниження когнітивних функцій та інтелекту, втома і навіть психічні розлади. Тому досить часто внаслідок лікарської помилки резидуальная енцефалопатія діагностується як психічне захворювання, і лікування призначається симптоматичне.

На жаль, резидуальная енцефалопатія у дітей погано піддається діагностиці. Енцефалопатія у дітей виникає внаслідок перинатальних і неонатальних гіпоксичних і ішемічних уражень мозку, родових травм і ударів, перенесених вакцинацій, при наявності вроджених аномалій мозку і генетичних мутацій. Підступність цього захворювання полягає в тому, що перші симптоми можуть проявлятися в будь-якому віці, а захворювання може дати про себе знати через кілька років.

Резидуальная енцефалопатія: лікування

При проведенні лікування використовуються препарати, покликані поліпшити кровопостачання мозку. Крім цього, в залежності від наявних симптомів призначається прийом коштів сечогінний і противосудорожного дії, а також різні вітамінні комплекси.

Наявність легких проявів порушення рухової активності та підвищеній нервовій і рефлекторної збудливості припускає використання педагогічної корекції, сеансів дитячого масажу, курсів фітотерапії, комплексу лікувальної фізкультури, а також різних фізіотерапевтичних методів. В якості супутнього лікування використовуються різні народні засоби, що забезпечують полегшення протікання хвороби. Наприклад, широко застосовується особливий трав`яний бальзам, який призначений для поліпшення кровообігу, зменшення запаморочень, а також для чищення судин головного мозку. Для отримання цього бальзаму необхідно приготувати три настойки: червоної конюшини (45 г квіток конюшини на 500 мл 40% спирту), кавказької Діоскора (55 г коренів на 500 мл 40% спирту) і прополісу (100 г прополісу на 1 літр 70% спирту). Настоянки необхідно змішати в рівних пропорціях. Приймати, розбавляючи в 50 г води, по чайній ложці три рази на день після прийому їжі. Прийом настоянки триває два місяці, після чого робиться двотижнева перерва.

При комплексному лікуванні та правильному підході до нього резидуальная енцефалопатія повністю виліковна в 20-30% випадків. Наслідками даного захворювання можуть бути гідроцефальний синдром, залишкова дисфункція мозку і вегетосудинна дистонія. Найбільш важкими наслідками є епілепсія і церебральний параліч.