Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця. Опис. Лікування
Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця являють собою зниження його здатності до перекачування крові в свою порожнину з легеневої артеріальної системи. Причини даного явища в більшості своїй ґрунтуються на падінні піддатливості стінок. Ознаки діастолічної дисфункції лівого шлуночка проявляються в збільшенні співвідношення кінцевого тиску до кінцевого об`єму.
Етапи наповнення
Стадії діастолічного наповнення в лівому шлуночку включають в себе релаксацію, пасивне заповнення і наповнення за рахунок скорочення в передсердях. Релаксація являє собою активний транспорт кальцієвих іонів з актину-миозинових ниток. На грунті ішемії відбувається пригнічення виведення іонів, внаслідок чого релаксація стає недостатньою. При зниженні наповнення відзначається артеріальна і венозна гіпертензії, нічний пароксизмальное диспное, кашель, задишка. За релаксацією слід пасивне заповнення. Детермінантою кров`яного об`єму при цьому вважається податливість стінок шлуночка, при зниженні якої знижується пасивне наповнення. Активне скорочення стінок передсердя обумовлює надходження 15-20% діастолічного кінцевого об`єму. Ригідність стінок провокує збільшення вступника обсягу. При ішемії і патологічної жорсткості миготлива аритмія істотно збільшує ризик кардіогенного набряку в легенях.
Діастолічна дисфункція лівого шлуночка. Причини
До основним провокуючим чинників відносять інфільтративні захворювання на рівні серця системного типу (амілоїдоз та інші), гіпертонічну хворобу, супроводжується гіпертрофією в лівому шлуночку. Серед причин фахівці відзначають і гіпертрофічна кардіоміопатія.
Діастолічна дисфункція лівого шлуночка. Лікування
Фахівці відзначають, що теоретично на поліпшення повинні впливати препарати, що знижують гіпертрофію ЛШ, що підвищують активне розслаблення і покращують його податливість. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка коригується антагоністами кальцію та інгібіторами АПФ. Дані про сприятливу дію отримані у більшості пацієнтів. Відзначається вельми позитивний вплив такого, наприклад, засоби, як «Еналаприл». Діастолічна дисфункція лівого шлуночка піддається терапії в досить короткі терміни. Так, звичайно через вісім-шістнадцять тижнів вже відзначається поліпшення. Ці результати спостерігаються ще до настання статистично істотного регресу гіпертрофії в ЛШ. Вплив на покращення функції серця володіє практичним значенням в процесі вибору терапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та недостатністю серцевої діяльності в хронічному перебігу. Фахівці відзначають ефективність інгібіторів АПФ на ранніх стадіях, в тому числі при безсимптомному перебігу порушень, а також на пізніх етапах декомпенсації. При лікуванні може бути призначений будь-який препарат вказаної групи, проте перевага віддається засобам, ефективність яких перевірена експериментально. Так, відзначається достовірне поліпшення діастолічної функції при отриманні пацієнтами терапії ліками «Лізиноприл».