Ліктьові суглоби: будову і функції

Головним завданням ліктьових суглобів є забезпечення правильного положення верхніх кінцівок у просторі. При порушенні цієї функції, а також під впливом надмірного навантаження можуть розвинутися такі захворювання, як бурсит і ентезопатія, що загрожує серйозними ускладненнями. Оскільки ліктьові суглоби часто піддаються різним травм, необхідно знати, до чого це може призвести. Адже деколи навіть незначний забій приносить людині великі неприємності, які проявляються хворобливістю і почуттям дискомфорту.

Ліктьові суглоби утворені зчленуванням променевої, ліктьової і плечової кісток, поверхня яких покрита хрящем, що забезпечує плавне і м`яке рух. Така складені частина тіла має у своїй порожнини дрібніші суставчікі: плечелучевой, лучелоктевой і плечелоктевой. Крім цього, навколо є синовіальні сумки, найбільша з яких розташовується в районі піднесення ліктьового відростка.

М`язи ліктьового суглоба

Сильні м`язи, що беруть свій початок на лікті, відповідають за згинання та розгинання кисті, а також несуть відповідальність за правильну корекцію довжини і висоти руки. Надмірне навантаження на м`язові тканини, а також недостатня їх захист робить ліктьові суглоби особливо схильними різного роду порушень. Основним разгибателем верхніх кінцівок виступає триголовий м`яз, яка з`єднує плечову кістку і лопатку, тому важливо уникати її травмування.

Зв`язки ліктьового суглоба

По периметру ліктьовий суглоб охоплює кільцевидна зв`язка, в завдання якої входить утримування кісток передпліччя, що заважає їм зміщуватися набік. Для того щоб не відбувалося зовнішнього та внутрішнього зсуву, існують бічні зв`язки, які також сприяють зміцненню суглоба. При вивихах і переломах практично завжди відбувається повне розривання однієї або відразу декількох зв`язок. Такий стан вимагає термінового надання медичної допомоги, оскільки зволікання може вплинути на подальшу працездатність ураженої руки.

Травми ліктьових суглобів

Ліктьовий суглоб вважається найбільш складним з анатомічної та функціональної точки зору. Травми цієї частини тіла діляться на вивихи, удари і переломи. У кожному окремому випадку виконуються певні медичні процедури. При внутрішньосуглобових переломах без зміщення здійснюють фіксацію суглоба за допомогою гіпсової лангети. При У- і Т-подібних переломах проводиться оперативна репозиція уламків, а також фіксація їх гвинтами, шурупами і спицями з наступним накладенням гіпсу.

До симптомів ліктьових травм відносяться: наявність синця, утруднене і хворобливе згинання кінцівки, а також набрякання ураженого місця. При легких пошкодженнях такі ознаки з часом зникають самостійно, а от при більш серйозних травмах краще звернутися до лікаря і провести рентгенологічне дослідження, за допомогою якого можна виявити защемлення нерва, тріщину, зміщення кістки і її перелом. У таких випадках ліктьові суглоби лікують у хірургічному відділенні стаціонару, базуючи комплекс терапевтичних процедур строго на свідченнях рентгенівських знімків.