Оксалати в сечі: причини, діагностика та лікування

Оксалатами називаються солі щавлевої кислоти, представлені в основному солями кальцію і амонію. Визначають наявність оксалатів в загальному аналізі сечі, при мікроскопії сечового осаду. Кристали солей оксалатів мають характерну форму у вигляді прозорих октаедрів або поштових конвертів. Вони можуть знаходитися в сечі не тільки в осаді, а й в підвішеному стані. Крім оксалатів у сечі можуть бути виявлені урати, фосфати, карбонати та інші види солей. Поява того чи іншого виду залежить від особливостей харчування пацієнта.

Якщо виявлені оксалати в сечі, причини цього симптому можуть бути різні. У невеликій кількості оксалати в сечі або оксалурия може виявлятися в нормі при вживанні деяких продуктів. Розвитку оксалурії сприяє вживання продуктів, що містять велику кількість щавлевої кислоти: шпинату, томатів, шоколаду, бобових, кави, міцного чаю, цитрусових. Крім підвищеного надходження з їжею, оксалати в сечі можуть з`являтися при запальних захворюваннях кишечника, після оперативних втручань на органах черевної порожнини, надлишковому прийомі аскорбінової кислоти, гіповітамінозі В6. Оксалати в сечі часто виявляють у жителів регіонів з низьким вмістом магнію в питній воді та харчових продуктах.

Одноразове виявлення солей в сечі не має діагностичного значення і не вимагає призначення лікування. Якщо оксалати в сечі виявляються при повторному дослідженні, спостерігається збільшення їх кількості, то це свідчить про порушення обміну речовин і може призводити до розвитку сечокам`яної хвороби або нефролитиаза.

Дрібні камені в сечовивідних шляхах, що складаються з оксалатів, відрізняються гладкою поверхнею, світло-коричневого кольору. Великі оксалати мають нерівну, шорстку поверхню, темно-коричневого кольору, тверді.

Нефролітіаз часто супроводжується явищами пієлонефриту (хронічного запалення сечовивідних шляхів). Проявляється сечокам`яна хвороба періодичним розвитком нападів ниркової коліки.

Утворюються оксалати в організмі ендогенно і тільки в невеликій кількості можуть абсорбуватися в кишечнику з їжі.

Діагностика оксалатів у сечі і нефролитиаза

Основний метод діагностики, який дозволяє визначити оксалати в сечі - самий звичайний загальний аналіз сечі. Ніякі інші методи діагностики не потрібні.

Діагностувати наявність каменів у сечовивідних шляхах можна за допомогою інструментальних досліджень. Найбільш інформативними є рентгенологічне дослідження нирок - урографія та ультразвукове дослідження нирок.

Лікування оксалурії

Якщо при лабораторних дослідженнях сечі виявлені оксалати в сечі, лікування полягає насамперед у призначенні дієти. З харчового раціону пацієнта мають бути виключені продукти, що містять у великій кількості щавлеву кислоту: кава, міцний чай, какао, шоколад, томати, шпинат, щавель, цитрусові. Можна вживати молочні продукти, відварне м`ясо і рибу, білі сорти хліба, солодкі фрукти.

Необхідно збільшити обсяг прийнятої рідини. За добу рекомендується випивати не менше 1,5- 2 літрів різних морсів, компоту, мінеральної води, неміцного чаю з лимоном. Краще, щоб рідина була злегка підкисленою. Для виведення утворилися солей можна застосовувати фітотерапію, тобто лікування лікарськими травами. Деякі лікарські трави мають здатність розчиняти невеликі камені і виводити солі з сечових шляхів. З цією метою здавна застосовуються відвари і настої з трави споришу, листя суниці, кукурудзяних рилець, польового хвоща, березових бруньок.

Всередину призначають цитрат натрію і цитрат калію, завдяки яким зменшується утворення комплексів важкорозчинних солей кальцію, знижується концентрація його іонів і утворюються комплекси з цитратом.