Настоянки на спирту. Рецепти приготування

Лікарські рослини застосовують не тільки у вигляді звичайних отворів або настоїв. З них ще роблять спиртові настоянки. Рецепти ці дозволяють зберігати лікувальний засіб набагато довше, а значить рідше займатися приготуванням нових порцій (як у випадку з відварами і настоями), та й впливають швидше і ефективніше на організм людини. У всіх аптеках є у продажу настоянки на спирту. Рецепти, за якими вони приготовані, складаються з спирту і витяжки з лікарських рослин. Але цілком можливо зробити навіть в умовах міста домашні настоянки на спирту.

Рецепти для приготування варіюються залежно від головного компонента - сировини, але принцип один і той же. Висушену або свіжу траву, квіти або коріння залити спиртом або міцною горілкою і витримати в нежаркому місці, захищеному від прямого сонця, протягом семи-чотирнадцяти діб. Потім отриману рідину профільтрувати, приймати ліки по краплях, розбавляючи в малій кількості води. Заготовити таким чином можна практично будь-яка рослина.

Наприклад, медицина нетрадиційна рекомендує при гіпертонії, клімаксі, захворюваннях серця застосовувати глід у вигляді настоянки на спирту. Рецепти нескладні. Плоди або свіжі квіти глоду (30 г) настояти в склянці 70% -ного спирту. Потім процідити, розвести 40 крапель в ложці з водою і приймати перед кожним з трьох прийомів їжі. Сік з квіток глоду можна законсервувати 96% -ним спиртом (1: 4) і використовувати в тих же цілях. Квітки глоду, настояні на 70% -ному спирті, ще рекомендують приймати від 20 до 60 крапель на 100 мл води тричі на день як заспокійливий і спазмолітичний засіб. Спирту для настойки потрібно брати в десять разів більше, ніж квітів. Їм можна проводити тривале лікування і при безсонні, яка супроводжується нервовим збудженням.

Протизапальну, бактерицидну, ранозагоювальну, дезинфікуючим, спазмолітичну і жовчогінні властивості має спиртовий настій календули. Крім того, він діє заспокійливо, знижує тиск, підвищує серцевий тонус. Особливо ефективно його застосування для лікування слизової порожнини глотки і рота, стоматиту, ангіни, Піоро альвеолярної, пародонтиту, гінгівіту, молочниці у дітей. У гінекологічній практиці теж застосовують настоянку календули для лікування кольпіту трихомонадного, свищів, тріщин слизової оболонки, ерозії на шийці матки, регуляції місячних, проводячи регулярні спринцювання (3-4 ложечки настойки на склянку води кип`яченою).

З часів античності відомі цілющі сили полину, використовуваної у вигляді настоянки на спирту. Рецепти, за якими засіб виготовляється, роблять його надзвичайно гірким, ніж ускладнюють вживання. Знайшли вихід з такої ситуації французькі лікарі, вони запропонували робити вино. Спирт брати не 70% -ий, а 60% -ий і заливати суху траву полину не тільки цим спиртом, а й білим вином у такому співвідношенні: на 30 г трави, брати 60 г спирту і 100 мл білого вина. Спочатку траву протягом доби необхідно наполягти на спирті, потім додати вино, настояти ще десять днів. Після чого процідити і приймати отримане ліки не більше 10 г на добу, так як вміст в ефірному маслі полину токсичної речовини може спровокувати напади, схожі на епілепсію. Використовують настойку полину при хронічних хворобах залози підшлункової та жовчного міхура, органів травлення, геморої, при кашлі, грипі та як гіркоту для посилення апетиту. Тривале застосування препаратів з полину здатне викликати в кращому випадку легке отруєння, а в гіршому - загальний токсикоз з галюцинаціями і судомами. Тому без рекомендації лікаря на свій розсуд ними лікуватися не можна, як і багатьма іншими засобами. Не слід забувати, що цілющі рослини і ліки з них - це абсолютно різні речі.