Повний привід - можливі варіанти

Їзда на автомобілі, що має повний привід, створює ілюзію всемогутності і можливості підкорення будь-якого бездоріжжя. Однак якщо бути реалістом, то це саме ілюзія. Причому найчастіше заснована на абсолютно помилкових передумовах. Якщо продавець у магазині сказав, що пропонований вам автомобіль - позашляховик і здатний проїхати скрізь, де вам заманеться, то це, м`яко кажучи, мало відповідає дійсності.

Сьогодні в машині використовується чотири основних системи повного приводу. Однією з них є привід типу Part Time, що можна перекласти як "короткочасно включений". При русі по твердому покриттю автомобіль є звичайним заднеприводним авто, і тільки при необхідності, на слизькій, мокрій дорозі, на нетривалий час можна підключати передній міст. Такий режим руху при такій трансмісії повинен бути короткочасним. В іншому випадку неминуче її пошкодження.

Інший варіант, що дозволяє реалізувати на автомобілі повний привід, називається On demand, що можна перекласти як "на вимогу". По суті, це автоматизований Part Time. Якщо на дорозі звичайне тверде покриття, то автомобіль з таким приводом буде звичайною машиною з провідними задніми колесами. Але коли колеса починають пробуксовувати, то автоматично підключається передній міст. Існують варіанти, коли автомобіль передньопривідний, і додатково автоматично підключається задній привід.

Однак це не змінює загальної картини. Такий підхід прийнято вважати хорошим при русі по снігу. Недоліком подібної системи є відсутність диференціала між осями. При русі по місту така трансмісія може бути цілком прийнятним варіантом, але виїзд на бездоріжжі вкрай небажаний.

Інша система повного приводу називається Full Time ("постійно включена"). При такому підході постійно підключені передній і задній мости, але все одно є проблеми з розподілом потужності від двигуна між мостами. Хоча на автомобілі присутній міжосьовий диференціал, але через відсутність у ньому блокування таку трансмісію можна вважати придатною для умов міста, а ніяк не для умов бездоріжжя.

Справжній повний привід - це той же самий Full Time, постійно включений, але тільки має додатково блокування міжосьового диференціала. У такому випадку, при пробуксовці якого-небудь колеса весь крутний момент не йтиме на колесо, що буксує, а за рахунок блокування буде розподілятися між заднім і переднім мостами. Завдяки цьому автомобіль зможе успішно долати дорожні перешкоди.

Вище описані класичні види повного приводу. Зараз у багатьох випадках використовується електроніка в спробах реалізувати можливість пересування по дорогах з поганим покриттям або повною його відсутністю. Для цього використовуються різні способи пригальмовування коліс, хитре розподіл потужності від двигуна на кожне колесо, контроль руху кожного колеса. Такий підхід, можливо, і має сенс, але крім цього є і вартість. І автомобіль, що має пристойну вартість, якось не прийнято заганяти добровільно в болото або на траси, доступні гусеничні тягачі.

Та й будь-які інші варіанти припускають цільове використання можливостей повного приводу. У тому випадку, якщо автомобіль призначений для руху в місті, то йому не потрібен повний привід з усіма можливими блокуваннями. З ними і витрата бензину більше, і вартість автомобіля вище. Тому й необхідно при покупці автомобіля визначити, в яких умовах буде відбуватися більша частина його руху.

Не варто вибирати автомобіль, що має повний привід, про всяк випадок. Результатом буде підвищена витрата палива, знижена швидкість руху і велика вартість обслуговування. Існуючі варіанти трансмісії дозволяють знайти найбільш підходящий варіант для реальних умов експлуатації.