Коефіцієнт поточної ліквідності, методика його розрахунку, а також інші показники ліквідності.

У багатьох галузях економіки використовується таке поняття як ліквідність. У найбільш загальному сенсі вона полягає в тому, наскільки швидко різне майно може придбати грошову форму, зберігаючи при цьому свою первісну вартість. Таким чином, чим швидше за якесь майно можна отримати гроші так, щоб не довелося занижувати його вартість, тим більш ліквідним воно є. Однак, якщо ми говоримо про ліквідності підприємства, то вкладаємо в це поняття дещо інший зміст. В даному випадку ліквідність полягає в здатності організації вчасно погашати свої зобов`язання. Оцінку фірми з цієї позиції проводять різними способами, але ми зупинимося на розрахунку коефіцієнтів ліквідності.

Перший показник, якому ми приділимо увагу - це коефіцієнт загальної ліквідності. Дана величина, яка також іноді згадується під назвою «коефіцієнт поточної ліквідності», характеризує рівень того, наскільки повно самі термінові зобов`язання фірми покриваються її оборотними активами. Сенс порівняння саме з цією групою майна полягає в тому, що воно набагато ликвиднее в порівнянні зі необоротні активи, тобто його можна використовувати, щоб розплачуватися за строковими боргами. У ході наукової та практичної діяльності було встановлено, що коефіцієнт поточної ліквідності повинен знаходитися в інтервалі між одиницею і двома. Нижня межа є критерієм ліквідності - термінові борги повинні повністю покриватися оборотними активами. Верхня межа - вимога ефективності, тобто більше значення свідчить про те, що оборотних активів занадто багато і вони використовуються неефективно.

Зрозуміло, що всі підприємства різні, а норми є багато в чому усередненими. У цьому зв`язку часто роблять розрахунок значення коефіцієнта, яке нормально для конкретної організації. Методика розрахунку полягає у порівнянні суми нормативу запасів і короткострокових зобов`язань з величиною цих зобов`язань шляхом ділення. Сенс полягає в тому, що навіть при сплаті всієї заборгованості в розпорядженні підприємства буде достатньо оборотних активів для продовження діяльності.

Наступний показник характеризує те, якою мірою будуть забезпечені короткострокові зобов`язання при повному стягнення дебіторської заборгованості, наявної на балансі підприємства. Цей коефіцієнт носить назву показника проміжної ліквідності. Його розрахунок схожий з попереднім показником, але з чисельника виключається сума запасів. Виходячи з особливостей розрахунку, можна зробити висновок, що верхня межа показника представляє з себе коефіцієнт поточної ліквідності. Нормативне значення нижньої межі також встановлюється на позначці 1.

Якщо з чисельника продовжити виключати майно до тих пір, поки там не залишаться тільки абсолютно ліквідні активи, то в результаті ми зможемо визначити величину показника абсолютної ліквідності. Очевидно, що сенс полягає в тому, яку частку самих термінових боргів можна погасити негайно. У західній практиці підприємство є ліквідним, якщо може миттєво повернути чверть своїх боргів, проте в російській дійсності частіше зустрічається показник на рівні однієї десятої.

Незважаючи на те, що запаси є найменш ліквідною частиною оборотних активів, підприємство може прийняти рішення про їх реалізацію та напрямку виручених коштів на покриття термінових боргів. Визначити те, яка частка заборгованості буде погашена в результаті даної операції, можна за допомогою коефіцієнта ліквідності, яку можна отримати при мобілізації коштів. Визначають його шляхом віднесення суми запасів, створених фірмою, до величини короткострокових зобов`язань.

Крім нормативних порівнянь, коефіцієнт поточної ліквідності та інші показники повинні вивчатися в динаміці. Справа в тому, що відповідність нормі при наявності негативної тенденції також може свідчити про погіршення фінансової ситуації.