Коефіцієнт проміжної ліквідності і інші показники ліквідності підприємства.

Багато підприємств у процесі здійснення діяльності стикаються з фінансовими проблемами. Для того, щоб їх вирішувати, необхідно проводити заходи щодо фінансової діагностики та подальшого фінансового оздоровлення. При постановці «фінансового діагнозу» найпростіше користуватися тими чи іншими фінансовими коефіцієнтами і показниками. Як правило, аналіз будується на вивченні фінансових коефіцієнтів, що відносяться до чотирьох груп: коефіцієнти ліквідності, показники фінансової стійкості, а також рівні рентабельності і показники ділової активності. Розглянемо більш пильно коефіцієнти, що характеризують ліквідність підприємства.

Першим і найбільш загальним є показник, який має вельми характерну назву - коефіцієнт загальної ліквідності. З його допомогою відбувається порівняння оборотних коштів, що знаходяться в розпорядженні досліджуваної фірми, і короткострокових боргів, які утворилися в ході здійснення діяльності. Очевидно, що оборотні активи повинні повною мірою покривати зазначені борги - це вимога ліквідності. З іншого боку, існує і вимога ефективності - вважається, що більш ніж дворазове перевищення оборотних активів над зобов`язаннями з найкоротшим строком свідчить про неефективне використання даних активів.

Однак нормальне значення даного показника для конкретного підприємства може відрізнятися від загальноприйнятого. Для його визначення необхідно виходити з припущення, що оборотних активів після погашення зобов`язань повинно вистачати на продовження діяльності. Іншими словами, в нормі оборотні активи повинні дорівнювати сумі короткострокових зобов`язань і нормативу запасів. Цікаво, що даний коефіцієнт, маючи свої кордони, є обмежувачем для іншого показника, який називається коефіцієнт проміжної ліквідності.

Шляхом відношення оборотних активів до термінових зобов`язаннях також визначається коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності. Проте в даному випадку зі складу оборотних запасів слід виключити найменш ліквідні з них, якими традиційно визнаються запаси. Можна сформулювати таким чином, що коефіцієнт проміжної ліквідності показує, якою мірою фірмі вдасться повернути найбільш термінові борги при стягненні всієї суми дебіторської заборгованості. Нижня межа показника також встановлена на рівні одиниці.

Зазначений вище розрахунок є простим, але не зовсім точним. Справа в тому, що деякі запаси можуть бути більш ліквідні, ніж окремі короткострокові вкладення або, наприклад, сумнівна «дебіторка». Коефіцієнт проміжної ліквідності більш точно визначається, якщо в розрахунок включити вартість продукції, реалізованої за передоплатою, а виключити не тільки неліквідні фінансові вкладення, але і дебіторську заборгованість в частині тієї, погашення якої викликає сумніви.

Платоспроможність підприємства, тобто його здатність негайно провести розрахунки за самим терміновим зобов`язанням, описується однойменною коефіцієнтом. Для його розрахунку в чисельнику залишають тільки самі ліквідні активи. Очевидно, це будуть кошти та майно, прирівняна до них. Слід мати на увазі, що ні в якому разі не можна включати в розрахунок неліквідні фінансові вкладення, так як це буде спотворювати реальний стан справ. Російські організації в більшості своїй мають цей показник на рівні не більше 0,1. Такий рівень в західній економіці однозначно є неприпустимим, так як там прийнято обмеження від 0,2 знизу до 0,25 зверху.

У деяких випадках підприємство може розраховувати показник ліквідності при мобілізації коштів. Він характеризує те, яку частину з найбільш термінових зобов`язань можна погасити, якщо будуть реалізовані всі запаси підприємства.

Для точного аналізу діяльності необхідно розрахувати не тільки, наприклад, коефіцієнт проміжної ліквідності, але і всі інші. А також дуже корисно вивчати показники ліквідності в динаміці з виявленням тенденції.