Як провести аналіз прибутку і рентабельності підприємства?

Ефективність діяльності підприємства можна визначати як в абсолютних показниках, так і у відносних. Абсолютним показником ефективності, без всякого сумніву, є прибуток, а оцінити її відносний розмір можна шляхом розрахунку показників рентабельності. Для вивчення ефективності фірми і формулювання будь-яких управлінських рішень, швидше за все, виявиться недостатнім просто розрахувати ці показники. Більш суттєвих результатів можна досягти, якщо провести аналіз прибутку і рентабельності підприємства. У цьому зв`язку має сенс зупинитися на основних методиках аналізу, які можуть виявитися корисними.

Одним з різновидів аналізу є факторний аналіз прибутку і рентабельності підприємства. Даний аналіз будується на вивченні моделі, що описує вплив на прибуток таких факторів, як обсяг виробництва, ціна і собівартість одиниці продукції. У даній моделі показники пов`язані наступним чином: прибуток визначається як добуток обсягу продажів (у тоннах, штуках тощо, тобто в натуральних одиницях) на різницю між ціною і собівартістю одиниці. При наявності інформації за кілька періодів або планових і фактичних показників визначається ізольоване вплив кожного фактора на суму отриманого прибутку. У переважній більшості випадків вдаються до методу ланцюгових підстановок або його модифікаціям. Що стосується аналізу рентабельності, то в цьому випадку модель доповнюється таким чином: зазначена вище прибуток ділиться на собівартість (твір обсягу продажів на собівартість одиниці), а шляхом нескладних перетворень можна зробити висновок про те, що на рентабельність впливають тільки ціна і собівартість одиниці. Подальший аналіз проводиться тим же способом.

Зазначений вище метод не враховує неоднорідність собівартості продукції, тобто наявність у її складі постійної і змінної частини. Щоб провести більш точне дослідження, проводять маржинальний аналіз прибутку і рентабельності підприємства. Така назва обумовлена тим фактом, що прибуток в даному випадку визначається величиною різниці між комерційною маржею і сумою постійних витрат. У свою чергу комерційна маржа (сума покриття) являє собою виручку, зменшену на суму змінних витрат. Щоб більш просто можна було врахувати вплив факторів, суму покриття представляють як добуток обсягу продажів і різниці ціни і змінних витрат, визначених на одиницю.

Як ви можете бачити, описана модель дозволяє врахувати не тільки більше число чинників, а й більше число зв`язків між ними. Рентабельність в даному випадку також представляється через відношення прибутку собівартості. Як відобразити прибуток ми вже розібралися, а собівартість виражається як сума постійних витрат і твори змінних витрат на одиницю і обсягу продажів. До обох описаним моделям для вивчення впливу факторів застосовується метод, який ми вже згадували - ланцюгові підстановки.

Однак найпростіше провести горизонтальний аналіз прибутку і рентабельності підприємства, який має на увазі під собою вивчення зміни показників у динаміці. Для цього необхідно розрахувати як абсолютні, так і відносні зміни. Останні найчастіше представляють у вигляді коефіцієнтів динаміки. Окремий інтерес представляє порівняння швидкості росту прибутку і швидкості росту активів. Якщо прибуток зростає швидше, ніж активи, то можна говорити про підвищення ефективності, в іншому випадку - ефективність знижується.

Безумовно, проводити аналіз за допомогою описаних вище методів необхідно. Залежно від доступної інформації або від того, з яким рівнем похибки ви готові миритися, у вас є вибір між традиційною моделлю чинника і маржинальним аналізом. Крім того, слід зазначити, що факторний аналіз можна проводити на основі бухгалтерської звітності фірми, а саме, звіту про прибутки і збитки. У такому випадку буде вивчатися вплив кілька інших факторів, наприклад, комерційних і управлінських витрат, податків, інших доходів і витрат.