Міжнародний поділ праці

Відмінності між країнами в географічному положенні, кліматичних та природних умовах, сировинних ресурсах зумовили появу такого поняття, як «міжнародний поділ праці». Воно позначає спеціалізацію кожної окремо взятої стани на виробництві будь-яких видів продукції. Вся економіка, від світової до окремо взятого підприємства або навіть працівника, заснована на поділі праці.

Жодна держава на сьогоднішній день не може існувати відокремлено. Щодня відбувається обмін товарами, технологіями, послугами, інформацією і т.д. Завдяки цьому активно розвивається світове господарство.

Міжнародний поділ праці буває наступних типів:

1. Галузева спеціалізація окремих країн.

2. Предметна (види продукції).

3. Технологічна спеціалізація (окремі деталі, компоненти).

Міжнародний поділ праці передбачає не тільки розрив, а й об`єднання процесів виробництва. Іншими словами, для підвищення ефективності процесу і отримання більшого прибутку в деяких випадках необхідно відокремлення або спеціалізація трудової діяльності. Однак найчастіше потрібна взаємодопомога та об`єднання зусиль у світовому масштабі. Виходячи з цього, розрізняють міжнародний поділ праці. І його форми можуть бути двох видів: кооперування і спеціалізація.



Міжнародне виробниче кооперування передбачає об`єднання підприємств з різних країн для удосконалення, прискорення трудового процесу з виробництва якогось продукту. Ознаки кооперування:

1. Довгостроковість.

2. Комплексність. Процес виробництва зачіпає збутову діяльність, наукову, дослідницьку роботу.

3. Спільне рішення всіх питань, починаючи з проектів і закінчуючи ринками збуту.



Міжнародна спеціалізація передбачає виробництво певного виду продукції тільки на території однієї або декількох країн (для задоволення як своїх, так і світових потреб).

Важливо відзначити, що міжнародна спеціалізація і кооперація значно знижують капіталомісткість і дозволяють скоротити час виробництва товарів.

Цілий ряд факторів впливає на міжнародний поділ праці і результат, який отримають країни-учасниці:

1. Науково-технічний прогрес. Найбільший вплив на світовий ринок надає поява нових технологій в старих галузях. Особливо це стосується виробництва інформації.

2. Система розрахунків між країнами.

3. Попит на продукцію на світовому ринку.

4. Національний фактор. У міжнародному поділі праці їх пов`язують з соціально-економічними та географічними особливостями різних країн.

5. Екологічні проблеми. Вони змушують по-іншому оцінювати природні ресурси і товари, вироблені з їх допомогою.

Серед інших, можна виділити найбільш значущі соціально-економічні особливості міжнародного поділу праці:

  • структура та організація національного виробництва;
  • економічне і технічне развітіе;
  • історично сформовані традиції країни та її зовнішньоекономічні зв`язку;
  • економічне становище країни;
  • законодавство.

Міжнародне географічний поділ праці засноване на наявності будь-яких корисних копалин, трудових ресурсів у різних країнах. В результаті окремі держави починають виробляти певні види продукції і обмінюватися ними, виникають економічні відносини на міжнародному рівні.

Міжнародне географічний поділ праці може виникнути тільки тоді, коли країна починає виробляти певний вид продукції в кількості, що значно перевищує її власні потреби. До того ж, ця продукція повинна бути досить дешевою, щоб іншим країнам було вигідно її купувати.




» » Міжнародний поділ праці