Ділове спілкування та управлінське спілкування. Загальні принципи

В даний час різні стилі ділового спілкування проникають все глибше в усі сфери суспільного життя: в ділові, в комерційні відносини вступають як приватні особи, так і підприємства всіх форм власності. Будь область економічній чи суспільного життя пов`язана з компетентністю у сфері ділового спілкування: свої успіхом або неуспіхом в науці, виробництві, торгівлі чи мистецтві галузь може бути зобов`язана рівню ділового спілкування в ній. Ділове спілкування та управлінське спілкування для людей, зайнятих у сфері управління є найважливішою частиною їхнього професійного вигляду.

Ділове спілкування та управлінське спілкування - це процеси взаємодії та взаємозв`язку, в результаті яких відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, який передбачає досягнення конкретного результату, або рішення проблеми, або реалізацію мети.

Стилі ділового спілкування за характером і змістом можуть бути формальними (або діловими) і неформальними.

В цілому формальне спілкування відрізняється від неформального тим, що ставить перед собою конкретні цілі та завдання, які потребують вирішення.

Структура ділового спілкування являє собою комплекс компонентів: зміст, засоби, мета, форма, сторони спілкування. Зміст ділового спілкування визначається будь-яким соціально-значущим предметом чи проблемою з будь-якої сфери життя (духовної, матеріальної, регулятивної) і може бути безпосередньо пов`язана зі споживанням або виробництвом різного роду послуг: освітніх, інформаційних, маркетингових, фінансових, менеджерських і т.д.

Ділове спілкування та управлінське спілкування умовно поділяється на пряме і непряме, при цьому пряме спілкування є найбільш результативним у порівнянні з непрямим, і володіє більшою силою емоційного навіювання і впливу.

Ділове спілкування та управлінське спілкування керівника з підлеглими або посадовими особами підрозділяється на три підвиди спілкування: забезпечення посадових осіб розпорядчої інформацією, отримання від них зворотної інформації, і видача так званої оцінної інформації.

Для поліпшення взаєморозуміння між керівництвом і підлеглими є два закони управлінського спілкування.

Перший закон говорить, що якщо підлеглий не виконує вказівок керівника з причини незгоди з ним, потрібно привести певні доводи для того, щоб показати підлеглому, що очікувані від нього дії будуть відповідати його принципам і сприятимуть обов`язковому задоволенню його потреб.

Другий закон говорить, що люди значно легше приймають позицію людини, до якого відчувають позитивні емоції. А для досягнення цієї мети використовуються прийоми «ім`я власне», «дзеркало відносин», «золоті слова».

Прийом «ім`я власне» заснований на неодноразовому проголошенні вголос імені вашого співрозмовника. Звернення до людини по імені демонструє увагу до його особистості, а це супроводжується майже завжди позитивними емоціями, які людиною можуть не усвідомлювати. Тому для того, щоб привернути до себе людину, потрібно звернути увагу на форму звернення до нього.

Прийом «дзеркало відносин» вимагає присутності на особі керівника приємного виразу обличчя, легкої посмішки, які допомагають розташувати до себе співрозмовників.

Прийом «золоті слова» зобов`язує говорити людині компліменти - слова, що містять деяке перебільшення позитивних властивостей характеру людини або його здібностей.

Для ефективного використання психологічних методів управління найчастіше застосовуються дозволені законом деякі прийоми (методи) впливу на людей. До них відносяться: переконання, навіювання, залучення, спонукання, наслідування, осуд, заборона, вимога, плацебо, командування, осуд, обманута очікування, метод Сократа, комплімент, натяк, прохання, похвала, порада.