Основне виробництво в системі сучасного господарюючого суб'єкта

Перш ніж аналізувати структуру виробництва, слід застерегти, класифікація виробництва традиційно здійснюється на основі розуміння того, який продукт, зрештою, є результатом цього виробництва. Виходячи з даної умови аналізу, всі виробничі процеси класифікуються як основне і допоміжне виробництво, а також додатково виділяється такий компонент як обслуговуюче виробництво.

У всій цій системі, головне місце займає основне виробництво, здійснюване в ході основного виробничого процесу. В результаті цього процесу, вихідні предмети праці - сировина, матеріали, ідеї (якщо мова йде про нематеріальному виробництві) перетворюються в споживчу продукцію, також матеріального і нематеріального характеру. У ході основного процесу, головною продуктивною силою виступають основні засоби виробництва. До основних засобів відносять документально відбиті в системі бухгалтерського обліку ресурси (Основні фонди) підприємства в грошовому вираженні. Згідно з нормативними документами, до основних засобів належать активи, термін служби яких становить період більше одного року, і які реально використовуються компанією чи підприємством для виробничої діяльності. Ці ресурси протягом усього періоду експлуатації зберігають натуральну форму. Готовий продукт у своїй вартості, як правило враховує ступінь зносу основних засобів у формі амортизації.

Основне виробництво традиційно поділяють на три етапи: заготівельний етап, процес обробки первинної сировини і складальна фаза (стосовно до матеріального виробництва).

Допоміжний виробничий процес, як правило, асоціюється з виготовленням інструментів, пристосувань, приладів та інших ресурсів, за допомогою яких буде створюватися кінцевий продукт.

Обслуговуючий процес, як правило, безпосередньо зі створенням кінцевого продукту не пов`язаний, він включає в себе виконання транспортного обслуговування, складські операції, проведення технологічного та передпродажного контролю продукції та ін.



Сучасне основне виробництво значною мірою опосередковано тим, як організовані на підприємстві допоміжні та обслуговуючі процеси. Облік витрат, пов`язаних з виробництвом кінцевої продукції та її реалізацією, як правило, ведеться по позиціях:

1. Матеріальні витрати на здійснення всіх виробничих етапів (процесів) -

2. Зарплата виробничого та допоміжного персоналу підприємства-



3. Відрахування на державні та соціальні програми-

4. Амортизація-

5. Витрати, пов`язані з невраховуваних факторами, які виникли вже в процесі виробничого процесу.

Як правило, конкретна звітність за статтями обліку основного виробництва, встановлюється кожною організацією самостійно.

Основне виробництво характеризується наявністю специфічних факторів, тобто таких обставин і умов, без яких будь-яке виробництво неможливе в принципі. Класичне розгляд цих факторів відносить до них праця, капітал і землю.

Праця - являє собою нематеріальний фактор, який акумулює в собі знання, інтелектуальні здібності людини, її професійні вміння та навички, психологічні чинники праці. До речовим факторам відносять засоби та предмети праці, які у своїй сукупності утворюють капітал.

Розглянута категорія є однією з основних в класичної економічної теорії і служить базисним поняттям для формування всіх стратегій економічного розвитку на будь-якому рівні господарювання.




» » Основне виробництво в системі сучасного господарюючого суб'єкта