Як вести облік витрат на виробництво продукції

У бухгалтерському обліку система формування витрат на виробництво продукції є одним з найголовніших механізмів на будь-якому підприємстві. Саме від правильного розподілу коштів залежить рентабельність майбутнього виробництва та отримання доходів від продукції. Облік витрат на виробництво продукції займає найважливіше місце в підрахунку собівартості виробленого товару. З причини того, що керівництво підприємства самостійно визначає ринкову вартість на свою продукцію, підрахунок витрат і собівартості, особливо його правильна методика, служать активному росту підприємства і його рентабельності.

Коли ведеться облік витрат на виробництво продукції, керівництво підприємства, а також, в першу чергу, бухгалтер, може встановити, наскільки високий рівень витрат, підраховується собівартість, а надалі і кінцеву ціну товару на ринку. Проаналізувавши всі отримані дані, можна сказати, наскільки перспективним буде підприємство і яка очікується прибуток.

Деякі елементи обліку строго контролюються державними постановами для подальшого оформлення податків з прибутку підприємства. Щоб зрозуміти, що являє собою облік витрат на виробництво продукції, необхідно розглянути основні принципи ведення бухгалтерського обліку цих самих витрат.

Головна мета кожного окремого підприємства полягає в постійному зростанні прибутку і самостійності підприємства на ринку серед інших конкурентів. Це і є найголовнішою причиною, чому ведеться облік витрат на виробництво продукції. Тобто, бухгалтер ретельно зазначає всі витрати, які безпосередньо чи опосередковано впливають на собівартість товару. Це закупівля сировини, матеріалів, витрати палива та електроенергії, зарплата робітникам і інші види обслуговування виробництва. Крім усього іншого, сюди можна включити витрати на ПДВ, знос устаткування, відрахування до фонду страхування, оренду приміщень та інші змінні види витрат.

Варто відзначити, що на собівартість продукції впливає тільки документований облік всіх витрат, проведених в процесі виробництва. Самі ж витрати діляться на два окремі підрозділи: це прямі витрати на виготовлення та реалізацію товару та інші витрати.

Для того, щоб визначити, скільки коштів може знадобитися підприємству на виробництво, бухгалтер проводить первинний облік витрат на виробництво. Вираховується приблизна собівартість на одиницю продукції і прогнозується середня величина витрат. Це називається планова і фактична собівартість.

Бухгалтерський облік витрат на виробництво виконується кількома методами: як було сказано раніше, складається планова калькуляція на певний період часу, а також кошторисна - на разове виробництво, якщо таке є. Потім в кінці звітного періоду підводиться підсумок, фактичний облік витрат на виробництво продукції, куди зараховуються і незаплановані витрати за місяць.

Також в облік витрат включений знос основного обладнання, що бере участь в процесі виробництва. Оскільки устаткування з роками починає ламатися, керівництво підприємства зобов`язане подбати про його заміну, а покупка нового обладнання - це нові витрати. Тому, щоб у підприємства були кошти на придбання обладнання, державою передбачено включати амортизаційні відрахування в рахунок собівартості товару.

Всі інші витрати підприємства, що не відносяться до виробництва продукції, враховуються по інших пунктах бухгалтерської звітності. Таким чином, в звіті виявляються показники, що вказують на загальний прибуток і витрати, віднімається з цього прибутку.