Російські авіалінії - від «Добролет» до «Аерофлоту»
Люди середнього і старшого покоління іноді з ностальгією згадують ненав`язливу рекламу радянських часів, що закликає літати літаками «Аерофлоту». Плакати з цим гаслом розвішувалися біля авіакас і просто в людних місцях, в ній не було ніякого комерційного сенсу, так як конкурентів у цього повітряного перевізника там ні.
Нинішня компанія ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» є прямим нащадком цієї могутньої організації, що об`єднувала підприємства самого різного профілю. Емблема, що зображає серп і молот в обрамленні крилець, з добродушним гумором іменована «куркою», була нанесена на фюзеляжі самих різних зразків техніки невійськового призначення. Сільськогосподарська, полярна, дослідницька, метеорологічна, надважка транспортна, урядова, загалом, будь-яка авіація - все це був «Аерофлот». І це не рахуючи головного напрямку, тобто перевезення пасажирів. Зрозуміло, бували випадки, коли послугами авіакомпанії користувалися і оборонщики, а на випадок війни існували плани по практично миттєвому переходу на обслуговування армійських потреб.
Сьогодні «Російські авіалінії» - одна з найбільших компаній світу, в її технічному парку експлуатуються найсучасніші типи літаків, як вітчизняні, так і імпортні. Втім, це лише продовження славних традицій радянських часів. Вираз «вперше у світі» часто вживалося по відношенню до досягнень «Аерофлоту».
Товариство «Добролет» створено в 1923 році, в 1932 році воно отримало назву, що стало торговою маркою, однією з найвідоміших у світі, яку успадкували Російські авіалінії. Крилата емблема стала символом надійності та високої культури обслуговування, особливо на міжнародних рейсах.
До війни авіаперевезення займали не надто чільне місце в загальному пасажиропотоку, хоча основа майбутнього могутності компанії «Російські авіалінії» була закладена ще в 1939 році, коли сталінське керівництво прийняло рішення про придбання у американської фірми «Дуглас» ліцензії на виробництво DC-3. На той момент цей тип літака був найдосконалішим у класі пасажирсько-транспортної авіації, в СРСР він випускався під індексом «Лі-2». Небесний роботяга дуже допоміг під час військових лихоліть, а потім, після Перемоги, його стали використовувати для пасажирських перевезень.
Потім основний пасажиропотік взяв на себе середньомагістральний Іл-14, потім союзні і російські авіалінії прийняв лайнер Ан-24. Для далеких рейсів використовували з 1956 року перші в світі реактивні пасажирські літаки Ту-104 і турбогвинтові Ту-114.
Перерахування всіх типів авіатехніки, які застосовувала компанія «Російські Авіалінії», зайняло б не одну сторінку густого тексту. Тут було все: і невеликі, з салоном як у мікроавтобуса, Ан-2, Ан-14 «Бджілка», Л-410, і величезні Ани-транспортники, і навіть надзвуковий Ту-144.
Після розпаду СРСР «Аерофлот» став російською авіакомпанією. Переживши нелегкі дев`яності, він знову зайняв міцні позиції на ринку внутрішніх і міжнародних авіаперевезень.
Від радянського «Аерофлоту» «Російські Авіалінії» відрізняються наявністю в парку літаків крім вітчизняних Ілів та Сухих американських «Боїнгів» і європейських «Аеробусів». Емблема залишилася колишньою, правда на хвостовому оперенні місце червоного серпасто-молоткастого прапора зайняв біло-синьо-червоний триколор.