Розрахунок неустойки за видами договірних відносин

У процесі різноманітних господарських відносин часто виникають випадки несумлінного виконання зобов`язань. Одним з поширених механізмів санкціонування договірних відносин виступає застосування відповідних штрафних санкцій, основними видами яких є неустойки, штрафи і пені.

Неустойка, згідно чинного законодавства, є методом забезпечення зобов`язань. У цьому сенсі вона проявляє себе таким чином разом із заставою, поручительством, завдатком, утриманням майна. Серед наведений видів забезпечення зобов`язань неустойка є, мабуть, найпоширенішим способом у господарській практиці. Визначення неустойки дано в ст. 330 ГК РФ, де вона трактується як встановлена законодавством грошова сума, що підлягає сплаті боржником кредитору за невиконання або ж неналежне виконання передбачених договірних зобов`язань.

Досить поширеним ускладненням є розрахунок неустойки з урахуванням конкретних обставин невиконання договірних відносин. Тут необхідно враховувати насамперед наступне. Як правило, розрахунок неустойки проводиться відповідно до характером тих господарських відносин, які були передбачені договором або які регулюються чинним законодавством, якщо договір відсутній або не передбачає конкретних заходів відповідальності за його неналежне виконання. Наприклад, за прострочення виконання замовлення при виконанні послуг неустойка стягується відповідно до чинного закону, а саме ст. 23 закону РФ «Про захист прав споживачів». Ця норма передбачає, що неустойка виплачується з розрахунку 1% ціни послуги за кожен день прострочення. Відповідно, при оформленні претензії необхідно точно вказувати дату початку прострочення виконання замовлення і дату її закінчення.

Різноманіття форм господарської діяльності зумовлює, що і форм стягнення та розрахунку величини неустойки існує досить багато. Наприклад, розрахунок неустойки за величиною ставки рефінансування передбачає знання даного параметра, який встановлюється Центробанком. На даний момент в РФ ставка рефінансування становить 8% і відображає відсоток, під який видаються кредити. Використовуючи цей параметр, можна проводити розрахунок неустойки за найрізноманітнішими видами договірних відносин.

Наприклад, розрахунок неустойки за договором позики припускає, що величина відсотків неустойки дорівнює величині встановленої на даний момент ставці рефінансування у випадку, якщо не визначені інші умови в самому договорі. Тут необхідно враховувати і те, що якщо точний термін позики не прописаний у договорі, то розрахунок здійснюється виходячи з умовного прийняття кількості днів у місяці рівним 30, а кількості днів у році рівним 360.

Також за величиною ставки рефінансування розраховується і неустойка за кредитом. Формула, за якою буде визначатися відсоток неустойки, така: Н = СД х Д х стор, де:

Н - величина неустойки, Д - кількість днів прострочення, стор - значення ставки рефінансування.

При розрахунку неустойок по податках використовується в якості базової величини значення 1/300 ставки рефінансування. Відповідно, і формула набуває вигляду: Н = СД х Д х 1/300 х стор.

У відповідності зі ст.424 ГК проводиться розрахунок неустойки за договором поставки, цим же положенням керуються при розрахунках неустойок для договорів купівлі-продажу. Особливістю даного положення є те, що тут не потрібно пред`явлення позову про розірвання договору. Щоб затребувати неустойку цілком достатньо письмових доказів, які об`єктивно показують, що ви повідомили виконавця про відмову від поставки. Такими доказами можуть служити квитанції про відправку рекомендованих листів, телеграм та інших повідомлень.