Ювілей будівництва

"- Нас очікує рейдерське захоплення!"

Про цю жахливу напасті директор підприємства ДП "НВК Електровозобудування" (ДЕВЗ) пан Валерій Вікторович Чумак попереджає ввірений йому колектив в той момент, коли конкретні неприємності, насправді, загрожують особисто йому.

Так було і після запобігання прокуратурою області та УБЕЗ кримінальної оборудки з продажу дорогого силового трансформатора ПП "Філософія нового будівництва" за ціною, кратно поступається навіть вартості металобрухту. Директор цієї НП є його ж бухгалтером, з серпня місяця цього року не веде ніякої діяльності і знаходиться в розшуку.

Перед продажем, як заявило керівництво підприємства, трансформатор був відправлений на "проведення випробувань". Викликає подив:

• навіщо проводити випробування законсервованого виробу, не пропрацював жодної хвилини?
• чому ці випробування не проводяться на спеціалізованих підприємствах (Запорізький трансформаторний завод, наприклад), А в морському порту "Гавань-23"- На майданчику для збору металобрухту!?
• після запобігання так званих випробувань невдалої розбирання виробу на металобрухт, "випробувачі" повернули розукомплектований трансформатор без ізоляторів, з частково злитим (13 тонн!) Спеціальним трансформаторним маслом. І завдали збитків державі у розмірі 300 тис. Гривень!

Після трапилися подій, пан директор сурмить масовий збір і, не пояснюючи колективу причин, проводить процедури "поголовного залякування" - метає блискавки гніву в тих, кого підозрює в "подставе", дає народу зрозуміти, що голими руками його не візьмеш, а все, що відбувається навколо - це чергова спроба рейдерського захоплення заводу. І багатозначно наприкінці натякає, що спроби його "зганьбити" безглузді, тому що має "підтримку в найвищих колах".

Щодо головного аргументу при "захисті від колективу". Кому, як не пану Чумаку В.В. достовірно відомо, що стратегічне державне підприємство не може бути захоплена в принципі! Не дарма ж наш герой полягає в міському комітеті з протистояння рейдерської напасті. І якщо ти все-таки зважився озвучити нічні кошмари, в яких тебе захоплюють "марсіани", не доводь своїх побратимів до стресу - твій комітет живота не пощадить свого, щоб захистити від приснився супостата.

Пояснення кошмарів пана Валерія Вікторовича Чумака бачиться всім лише в бажанні намертво вчепитися в штурвал тонучого корабля і не відпускати його, навіть в моменти агонії. Тому що державне підприємство розглядає вже довгі роки, як особисту власність, як годівницю, без якої для себе життя не мислить. Використовуючи для цього всі важелі, такі як уявні заслуги, горезвісні зв`язку, погрози і караючий адміністративний ресурс.

"- Чергова спроба захоплення!" - знову сурмив тривогу Чумак В.В., поки інші з`ясовували причини. Приводом для цього послужила перевірка державною податковою службою фінансових документів: 4 листопада 2011 року. Користуючись послугами свого "бойового листка", він намагається вустами досвідченого адвоката ввести колектив в оману, називаючи державну перевірку неправомірною і беззаконної!

Дуже вчасно приспіло "найважливіше для заводу подія" - ювілей трудової слави "головного його машиніста". Дзвінкий друкований рупор його - газета "Електровозобудiвнік"- Не шкодуючи своїх друкованих смуг, заповнив їх гнівною відповіддю грабіжникам вустами редактора газети і ліричними спогадами "про дорогому машиністові".

Щиро входячи в положення працівників, які перебувають на трудових рубежах, змушені все-таки відзначити, що якість трудових буднів керівника визначається не його полум`яними промовами, не перераховані нагород і навіть не вернісажем з фотографій героя, в оточенні знатних осіб. Якість - це об`єктивні показники (в цифрах, прогнозах і графіках), ілюструють ефективність робіт в часовому проміжку і осяжному просторі.

На чотирьох смугах "ювілейного випуску" заводської газети не побачили ми жодної цифри, переконує нас в ефективності трудових звершень в шкалі десятиліть, що передують "славного ювілею". Не було ні єдиного слова про модернізацію і розширення виробництва, про залучення та освоєнні коштів на впровадження передових технологій, про зростаючий портфелі замовлень і обсязі продажів, про трудової зайнятості та гідні зарплати працюючих. Тому як і в помині таких показників немає!

За наявності на підприємстві потужної науково-дослідної інфраструктури і унікальних розробок у сфері інтелектуальної власності, Валерій Вікторович Чумак не використовує цей потужний ресурс, десятиліттями не вкладає коштів у модернізацію і доведення дослідних зразків нової техніки до рівня високої конкурентоспроможності.

Яскраве свідчення цьому, як ми вже писали раніше - магістральні електровози, випуск яких на заводі почався в далекому 1995. Попит на них щорічно росте. Заводу випливало раніше виконані наукові розробки "довести до розуму", а потім і виріб до міжнародних стандартів.

Директор обрав інший шлях - шлях штучного завищення вартості інших виробів (вкладаючи кошти в дорогі комплектуючі) і пошуки можливостей заниження планів заводу. І як наслідок - втрати давно освоєних ринків.

Так найближчий сусід і потенційний замовник - Управління Придніпровської залізниці - змушений був укласти контракт на придбання 130 магістральних електровозів в Тбілісі.

Одного цього прикладу досить, щоб уявити обсяг валютних втрат, які несуть місто, завод і країна.

До якої ж міри можна бути певним у безкарності і який слід нахабством володіти, щоб публічно уявити керівників Дніпропетровської області, галузі та країни, покровителями його непорядних діянь?

У Валерія Вікторовича Чумака багаторічний виробничий досвід в частині будівництва "потьомкінських сіл". Але ми не сумніваємося, що особи, яким довірені долі людей і країни, виявивши порочну систему стримування важелів розвитку стратегічного підприємства в області, без особливих зусиль зможуть відокремити зерно від полови.