Профілактика шкідливих звичок: модель факторів ризику та захисту

Проблеми підліткової залежності сьогодні гострі і вимагають негайного вирішення, а також участі в профілактичній роботі всіх представників влади та громадськості. Первинна профілактика шкідливих звичок найбільш ефективна. Саме на етапі, коли діти лише дізнаються про можливості вживання психоактивних речовин або роблять перші проби. Фахівці давно займаються вивченням цього питання. У світовій практиці існують кілька моделей профілактичної роботи.

Найбільш ефективною є модель факторів ризику та захисту. Профілактика шкідливих звичок заснована на нівелюванні факторів ризику, які посилюють виникнення залежностей, і, навпаки, посилення факторів захисту, що сприяють формуванню зниженою схильності до вживання психоактивних речовин. Виділяються кілька груп факторів.

Група особистих чинників. Наскільки успішний підліток у реалізації своїх планів? Чи усвідомлює свою життєву перспективу? Як ставиться до можливості вживання тютюну, алкоголю або наркотиків? Як ставиться до насильства? Чи вміє протистояти груповому тиску? Яка система цінностей сформувалася у підлітка? Наскільки розвинена самооцінка? Позитивні чи негативні відповіді на ці питання дають уявлення про формування особистісної схильності школяра шкідливим звичкам.

Група сімейних чинників включає систему розподілу ролей, а також прав та обов`язків у родині. Рівень конфліктності членів сім`ї, сформована система взаємовідносин, рівень дитячо-батьківського довіри, невідповідність взаємних очікувань дітей і батьків, сімейний уклад і культура здорового способу життя - це неповний перелік причин, що впливають на формування залежної поведінки дітей.

Не мале значення має значуще оточення підлітка. Ставлення підліткової групи до вживання ПАР, ціннісні установки та ієрархія відносин диктують певну поведінку.

Крім того, шкільні фактори ризику відіграють роль у самовизначенні школярів. Шкільна неуспішність веде за собою бажання самоствердитися в іншій сфері діяльності. Якщо школяр не зміг відчути ситуацію успіху в освоєнні наук або в додатковій освіті, він буде тікати з шкільного оточення і шукати шляхи самореалізації. Іншим подібним фактором ризику є ставлення педагогів та однокласників, статус школяра в колективі однолітків.

Профілактика шкідливих звичок повинна бути спрямована на зниження факторів ризику, серед яких в даний час найбільш істотні: шкільна дезадаптація, яка почалася в молодшому шкільному возрасте- порушення дитячо-батьківських відносин, сімейна дезадаптація, низька ефективність особистісних ресурсів.

Тут треба відзначити і той факт, що профілактика шкідливих звичок безпосередньо пов`язана з теорією копінг-поведінки особистості (впорається поведінки). В основі теорії лежить поняття стресу і поведінкових стратегій особистості з подолання стресовими ситуаціями. Всього виділяють три основних копінг-стратегії: вирішення проблем, пошук соціальної підтримки і уникнення проблем. У кожній конкретній життєвій ситуації особистість використовує певну копінг-стратегію поведінки. Однак вибір стратегії має бути ефективним по відношенню до даної ситуації. Наприклад, в одній стресовій ситуації треба вміти вирішити проблему самостійно, а в іншій - краще шукати підтримку соціуму.

Профілактика шкідливих звичок у школі повинна бути побудована на сучасних підходах до профілактичної роботи. Залякування школярів страшними кадрами про наркоманів або розповідями про чорних легких курців вже багато років не приносять позитивних результатів. Іноді педагогічна профілактика лише провокує інтерес підлітків до тютюну або алкоголю. Тому заходи з профілактики шкідливих звичок ефективніше будувати з урахуванням факторів ризику та захисту.