Функції Кредиту та форми існування позичкового капіталу
Кредит - це надання грошових коштів (або товарів) в борг зі сплатою відсотків. Основні його прінціпи- це терміновість, повернення та цінну. Виникнення цієї економічної категорії пов`язано зі сферою обміну і кругообігу капіталу.
Функції кредиту існують загального та селективного характеру.
Перерозподільна функція. Ринкові умови вимагають постійного руху капіталу. Позичковий капітал перерозподіляє вільні фінансові ресурси між сферами господарської діяльності, переміщаючи їх з одних галузей в інші, які забезпечують більш високий прибуток. Таким чином, він виступає стихійним макрорегулятора всієї економіки, забезпечуючи додатковими ресурсами динамічно розвиваються галузі господарства. Для того щоб позичковий капітал не міг сприяти утворенню диспропорції в структурі ринку, ці функції кредиту регулюються державою. Держава оцінює економічні пріоритети з позиції національних інтересів, а не тільки вигод окремих господарюючих суб`єктів.
Прискорення концентрації капіталу. Концентрація капіталу необхідна для стабільності розвитку економіки. Позикові кошти дозволяють розширити масштаб виробництва та забезпечити додатковий прибуток. Проте на стадії економічного спаду подібні ресурси з-за їх дорожнечі використовувати нераціонально.
Економія витрат обігу. Джерелом позикових капіталів виступають ресурси, тимчасово випадають з промислового і торгового обороту капіталу. Такий розрив між надходженням грошових коштів та їх витрачанням суб`єктами господарювання може призводити як до надлишку, так і до нестачі фінансових ресурсів. Тому позичковий капітал заповнює тимчасовий недолік у власних оборотних коштах і прискорює оборотність капіталу, і, як наслідок, сприяє економії загальних витрат у сфері обігу.
Прискорення наукового і технічного прогресу. Найбільш наочний ілюстрування цієї функції виражається у фінансуванні науково-технічної діяльності організацій, для яких особливо характерний розрив між вкладеннями капіталу і реалізацією виробленої продукції.
Обслуговування товарообігу. У цій функції кредиту він впливає і на товарний, і на грошовий оборот. По суті, він витісняє з обігу готівку, виводячи такі інструменти як кредитні картки, чеки, векселі. Замінюючи готівкові кошти розрахунками на безготівковій основі, він спрощує і прискорює економічні відносини на ринку. У цій функції кредиту найбільш істотну роль відіграє комерційний позичковий капітал.
Форми і функції кредиту пов`язані між собою зі суті. Якщо функції кредиту виражають глибинний сенс регулювання економіки за допомогою її механізму, то форми увазі конкретне зовнішній прояв кредитних відносин.
Залежно від того, хто виступає позичальником і кредитором, виділяють такі форми як банківський, комерційний, іпотечний, споживчий, державний, міжгосподарський, міжбанківський і міжнародний кредит.
Форма визначає склад учасників, об`єкти позичок, величину відсотка, динаміку і сферу функціонування позичкового капіталу.
Банківський надається будь-яким кредитно-фінансовим інститутом або банком фізичним, юридичним особам, державі та іноземним клієнтам у вигляді грошової позики.
Комерційний- продаж одним підприємством іншому товарів з відстрочкою платежу.
Іпотечний- це позика під заставу нерухомості, що видається на будівництво або придбання житла, купівлю землі.
Споживчий зазвичай надається торговими компаніями і кредитно-фінансовими інститутами населенню для придбання товарів і послуг з розстрочкою платежів.
Міжбанківський виникає при наданні комерційними банками кредитів один одному або взяття їх у державного банку.
Державний ділиться на державний кредит як такої і державний борг. У першому випадку державні кредитні інститути кредитують окремі сектори економіки. В останньому - держава запозичує кошти у кредитно-фінансових інститутів для фінансування бюджетного дефіциту та оплати держборгу. Тому функції державного кредиту можуть відрізнятися.
Міжгосподарський- надання коштів у позику різними суб`єктами господарювання.
Міжнародний- рух позичкових коштів у сфері міжнародних економічних відносин з надання товарних і валютних ресурсів.