Основні податки індивідуального підприємця в залежності від обраної системи оподаткування

На сьогоднішній день, в нашій країні, багато людей займаються певними видами підприємницької діяльності, не маючи при цьому утворення юридичної особи. Такі підприємці отримали назву індивідуальних підприємців (ІП). Відповідно, дана категорія має певні права та обов`язки, обумовлені в нашому законодавстві. Причому це стосується не тільки реєстрації та роботи ІП, але і зобов`язань, пов`язаних з такими інструментами, як індивідуальні податки.

Існує певний перелік документальної звітності, яку зобов`язані здавати індивідуальні підприємці, як в податкові органи, так і в інші бюджетні та позабюджетні організації. До подібної звітності відносяться і податки індивідуального підприємця. Перелік податків залежить від того, яку систему оподаткування обрав індивідуальний підприємець.

Можливі три варіанти розвитку подій:

- вибір спрощеної системи оподаткування (ССО) -

- вибір загальної системи (ОСНО) -

- вибір єдиного податку на поставлений дохід (ЕНВД).

Відповідно, при цьому податки індивідуального підприємця, які він зобов`язаний буде платити, можна буде розподілити таким чином:

1. Якщо ІП працює по спрощеній (ССО), то податки індивідуального підприємця представляють лише сплату єдиного податку. При цьому передбачено звільнення від сплати ПДВ, податку на доходи, майно, а також єдиного соціального податку. Причому при спрощеній системі оподаткування обов`язковими залишаються виплати внесків до Пенсійного Фонду і до Фонду обов`язкового медичного страхування. Ця найвигідніша і проста система оподаткування.

2. У разі, коли ІП працює за загальною системою (ОСНО), то на підприємця покладається зобов`язання платити величезний перелік усіх передбачених в цьому випадку податків. До цього переліку відносяться: єдиний соціальний податок, ПДВ, ПДФО, транспортний, земельний податок, різні митні збори, обов`язкові внески до ПФ та інші, передбачені в кожному конкретному випадку податки індивідуального підприємця. Природно, частина податків передбачена тільки для якого-небудь конкретного виду діяльності. Однак основними для всіх є ПДФО, ЄСП, ПДВ і податок на майно.

3. І остання форма ведення звітності - це робота ІП за вмененке. У цьому випадку, в основі лежить не реальний дохід підприємця, а той дохід, який ставиться йому НК РФ, відповідно до існуючого законодавства. Основним тут є поставлений податок для ІП, тобто єдиний податок на поставлений в даному випадку дохід. При цьому існує особливий порядок, який визначає необхідні елементи оподаткування.

При накинутого системі підприємець не платить ПДФО і ПДВ (за рідкісним винятком), а також ЄСП і податок на майно. Ще однією особливістю даної системи є те, що з підприємця не потребують надання в податкові органи нульових декларацій, з податків, від яких вони звільняються. Але, при всьому при цьому, дані підприємці зобов`язані виплачувати такі податки індивідуальних підприємців, як різні акцизи, держмита, земельний і транспортний податок і внески у позабюджетні фонди.

Для того щоб підприємець зміг працювати за цією системою, необхідно, щоб дотримувалися певні умови. А саме, неодмінно на тій території, де підприємець здійснює діяльність, повинен бути введений ЕНВД. А також, та діяльність, якою займається індивідуальний підприємець, повинна бути прописана в нормативному місцевому акті про ЕНВД.

Про те, як вибрати ту чи іншу систему оподаткування можна проконсультуватися в місцевих податкових органах під час реєстрації ІП. Так само є можливість згодом написати заяву на перехід до тій чи іншій системі. У тому випадку, якщо підприємець не подає ніякої заяви, він автоматично реєструється за загальною системою оподаткування.