Що таке поставлений дохід?

Оподаткування у вигляді ЕНВД є особливим режимом оподаткування для деяких видів діяльності. Формування цих податків, їх розрахунок і порядок сплати регулюються Податковим кодексом (глава 26.3).

Податок на такий дохід є місцевим. Базою для його обчислення є величина поставлений дохід.

Розрахувати поставлений дохід можна як добуток одержуваної базової прибутковості по якому-небудь виду діяльності за певний період (податковий період) і встановленої величини показника виду діяльності.

Слід пам`ятати, що базова прибутковість може зменшуватися або, відповідно, збільшуватися за певними коефіцієнтами К1 і К2.

Щоб дізнатися величину, яку склав поставлений дохід, розрахунок можна зробити самостійно за формулою: Податкова База = Базова Прибутковість-К1-К2 (сума ФП1,2,3). К1 - коефіцієнт-дефлятор, 2 - коефіцієнт корекції, ФП1,2, 3 - фізичні показники в кожному місяці кварталу.

Під базовою прибутковістю потрібно розуміти умовний дохід за місяць, який встановлюється для кожного певного виду діяльності. Такий дохід дорівнює одиниці основного фізичного показника даного виду діяльності. Фізичний показник відповідає виду діяльності підприємців. Подивитися величини всіх показників можна в НК (п.3ст.346,29).

Базову прибутковість коригують (підвищують або знижують) з урахуванням коефіцієнтів К1 і 2.

Коефіцієнт К1 -дефлятор, що встановлюється на певний календарний рік. Він показує зміни цін на товари за попередній період. Коефіцієнт К2 коригує базову прибутковість з урахуванням особливостей ведення конкретної господарської діяльності.

Слід враховувати, що податковим періодом вважається один квартал. Отже, обчислювати податки і сплачувати їх до бюджету потрібно 1 раз за цей час, після закінчення звітного періоду.

Ставка податку дорівнює 15% від величини всього поставлений податку. Обчислений податок можна зменшити на суми: страхових внесків з виплат працівникам- внесків за самих підприємців- сум допомог по непрацездатності працівників. Проте у результаті сума ЕНВД не може зменшитися більш ніж на половину від початкової суми.

Поставлений дохід сплачується за підсумками звітного кварталу до 25 числа наступного місяця. Податкова декларація на поставлений дохід подається до інспекції до 20 числа місяця, в якому необхідно сплатити ЕНВД.

Форма декларації затверджена Мінфіном 17.01.2006, редакція наказу підписана 19.12. 2006 року.

Податкова декларація, наприклад, за 1 квартал, повинна бути здана в інспекцію до 20 квітня, а сам податок сплачено - до 25 квітня включно. Аналогічно визначаються терміни для інших кварталів.

Декларація включає титульну сторінку і 3 розділу. Підприємці зобов`язані заповнювати всі названі частини декларації. На титульному аркуші необхідно заповнити осередок «Податковий період», вписавши в неї номер звітного кварталу.

У 1разделе «Сума ЕНВД» підприємець ставить свій підпис (підпис бухгалтера тут не потрібна). У цьому розділі заповнюються графи «Код за Окатий», а також «Код класифікації (бюджетної)», «Сума ЕНВД». Потрібно знати, що в платіжному документі слід вказувати ЕНВД і КБК.

ОКАТО означає код території, на якій ведеться госпдіяльність підприємця (він визначається за Класифікатором). Сума ЕНВД береться з декларації (рядок 040, розділ 3.1).

Частина розділу 2 «Розрахунок ЕНВД» потрібно заповнити в кількох примірниках, якщо ведеться кілька видів підприємництва. У рядку 010 пишеться код діяльності. Рядки 050-070 заповнює бухгалтер із зазначенням фізичних показників за всі місяці. Рядки номер 080, 090 - для проставлення коефіцієнтів К1,2. Рядки 110-130 - для внесення сум поставлений доходу по місяцях.

У 3 розділі «Розрахунок суми ЕНВД» вказується сума ЕНВД до сплати за період. У рядку 010 відображається сума податку.