У чому полягає депозитарна діяльність банку?

Останнім часом багато банків надають послуги зі зберігання та обліку цінних паперів клієнта. У цьому і полягає депозитарна діяльність кредитних установ. Причому в якості об`єкта можуть виступати цінні папери документарній та бездокументарній форми, емісійні та неемісійні. Головне - щоб всі вони мали юридичну силу і були оформлені відповідно до норм чинного законодавства.

Депозитарна діяльність на ринку цінних паперів увазі наявність різних облікових інститутів: тих, які займалися б зберіганням документів, і тих, які б вели єдиний реєстр, що фіксує власників платіжних документів. Діяльність таких організацій дозволяє з легкістю підтвердити наявність або відсутність прав на ту чи іншу цінний папір. Існують компанії, які надають послуги виключно із зберігання цінних паперів. У даному випадку мови про депозитарну діяльність бути не може, так як вона в обов`язковому порядку включає облік і підтвердження прав власника.

Крім того, депозитарна діяльність в організаціях постійно вдосконалюється, наприклад, вводиться ряд додаткових послуг, супутніх основної діяльності. До таких можна віднести допомогу в реалізації цінних паперів з вигодою для власника або контроль і регулювання процесу виплати дивідендів по акціях. Надання тієї чи іншої супутньої послуги має бути позначена в договорі з клієнтом, що буде свідченням про згоду одного боку займатися зазначеним переліком операцій, а інший платити за це.

Серед загальної маси супутніх послуг можна виділити найпоширеніші:

• Ведення рахунків за операціями з платіжними документами і контроль над рухом коштів.
• Здійснення розрахунків на транзитному та валютному рахунку, якщо операції з цінними паперами проводяться в іноземній валюті.
• Розподіл процентних доходів, наприклад, дивідендів по акціях.
• Проведення звірки сертифікатів цінних паперів і встановлення їх автентичності.
• За бажанням клієнта проводиться інкасація даних сертифікатів з подальшою їх перевезенням в пункт призначення.
• Якщо справа стосується акціонерних товариств, то кредитна організація може представляти інтереси свого клієнта на загальних зборах акціонерів, а в деяких випадках і приймати рішення, максимально вигідні для клієнта.
• Розробка конкретних заходів, що сприяють максимізації прибутку власника цінних паперів за допомогою ефективного використання наявних у нього прав.
• Надання консультаційних послуг у сфері інвестиційної діяльності замовника і відносин з податковими органами.
• Інша діяльність, спрямована на задоволення вимог споживчої групи і не суперечить нормам чинного законодавства.

Депозитарна діяльність активно використовується на ринку цінних паперів, а учасник відносин, який здійснює її, іменується депозитарієм. Він повинен бути юридичною особою і володіти спеціалізованої ліцензією, яка дає право на проведення певного виду операцій. Депозитарна діяльність відповідає певним вимогам, стандартам і нормам, які не повинні ховатися від громадськості. Вони доступні для ознайомлення будь-якій фізичній або юридичній особі, так як надаються на першу його вимогу.

Клієнт компанії, що займається депозитарною діяльністю, мовою фахівців називається депонентом. Причому банк також може бути депонентом у випадку, якщо банківські цінні папери зберігаються і враховуються сторонньою організацією. Адже коли кредитна установа проводить масштабні операції на ринку цінних паперів, на співробітників покладається велике навантаження, що відволікає від основної діяльності. Саме тому керівний склад може прийняти рішення про доцільність введення додаткової статті витрат на послуги сторонньої організації.