Валютні операції банків: види та особливості

Валютні операції - це угоди, які врегульовані міжнародними угодами або національним законодавством з використанням валютних цінностей.

Типи валютних операцій

1. Валютні термінові угоди (ф`ючерсні, форвардні) - це угоди, під час яких сторони домовляються про поставку певної суми валюти через обумовлений термін після завершення угоди по тому курсу, який зафіксований в момент укладання. У валютних строкових операцій існують дві особливості.

Курс валют фіксується при укладанні угоди, хоча і виконується вона через певний період часу.

Між укладанням і виконанням угоди існує часовий інтервал. Термін виконання, тобто постачання валюти, визначається як закінчення періоду від моменту вчинення правочину або інший період у рамках терміну.

З іноземними валютами термінові угоди відбуваються:

- в отриманні за рахунок курсової різниці спекулятивної прибутку-

- при страхуванні за кордоном прямих чи портфельних капіталовкладень від можливих збитків у зв`язку зі зниженням курсу валют, в яких вони осуществлени-

- при обміні (конверсії) в комерційних цілях, тобто завчасної продажу валютних надходжень або купівлі для майбутніх платежів іноземної валюти.

Застосування для покриття валютного ризику термінових угод під час здійснення комерційних операцій набуло широкого поширення в 70-х роках під час переходу до валютним плаваючих курсів.

2. Валютні операції банків "СПОТ" найбільш поширені. Вони складають до 90% загального обсягу валютних угод. Полягає їх сутність в купівлі-продажу валюти за умови поставок банками на другий робочий день з моменту здійснення операції за курсом, який був зафіксований при її укладанні. При цьому робочі дні вважаються по кожній з валют, які беруть участь в операції. Тобто у випадку, якщо наступний день дати угоди неробочий для однієї з валют, то період поставки валют стає більше на один день, а якщо для іншої валюти наступний день є неробочим, постачання також збільшується на один день.

У подібних угодах поставка валюти здійснюється на ті рахунки, які вказані банками-одержувачами. Переклад валют у дводенний строк диктувався раніше об`єктивними труднощами його здійснення в більш короткий часовий період, до того ж був потрібний аналіз валютних операцій комерційного банку.

Найбільш мобільним елементом в валютних позиціях є операції банків на валютному ринку зі строкової поставкою, але при цьому вони містять в собі певний ризик. За допомогою операції "СПОТ" банками забезпечуються потреби клієнтів в іноземній валюті, здійснюються спекулятивні та арбітражні операції, перетік капіталів з однієї валюти в іншу.

3. Угоди "СВОП" є різновидом угоди, яка поєднує готівкові валютні операції банків. Відомі подібні банківські дії з середньовічних часів, коли італійськими банкірами проводилися операції з векселями. Пізніше вони стали розвиватися у формі депортних і репортних операцій. Депорт - це поєднання взаємопов`язаних угод в порядку, зворотному репорту, в якому проводиться готівкова продаж іноземної валюти та її покупка на термін.

Пізніше валютні операції банків "СВОП" придбали форму обміну депозитами на еквівалентні суми в різних валютах. Недоліком цієї операції було збільшення балансу банку, що створювало додаткові ризики і погіршувало коефіцієнти. Валютні операції банків "СВОП" вирішують дані проблеми, облік проводиться на позабалансових статтях, що означає, що обмін валют здійснюється у вигляді купівлі-продажу.

"СВОП" поєднує в собі купівлю-продаж валют на умови негайної поставки з контрсделкі з тими ж валютами на певний період. Про зустрічних платежах домовляються при цьому два партнера (корпорації, банки та інші).