Платники податків - це особлива категорія галузей права
Сучасний світ являє кожній людині безліч різних способів заробітку. Однак не слід забувати, що з кожної отриманої одиниці прибутку необхідно заплатити певний відсоток державі. Ця величина і називається податком. У викладеній нижче статті будуть розглянуті права та обов`язки осіб, які повинні здійснювати виплати.
Визначення
Платники податків - це юридичні або фізичні особи, на плечі яких чинним законодавством покладено обов`язки сплати обумовлених сум. Через подібні платежі держава і громадяни вступають один з одним у правовідносини. Характерна відмінність полягає в тому, що найчастіше присутні нерівні розбіжності в думках сторін. Це виражається в підпорядкуванні платників податків державним органам. Таким чином, можна зробити кілька висновків. Перший з них полягає в тому, що платниками податку є суб`єкти правових відносин, на які чинним законодавством покладено обов`язки необхідних зборів.
Відмінні особливості
Завдяки описаним раніше визначень можна виділити деякі характерні ознаки. Перший з них свідчить, що суб`єкти права, якими є платники податків, - це особлива категорія, яка може мати деякі, часом суттєві відмінності від будь-яких інших галузей права. Поділ на подібні групи передбачається тільки стосовно до даних конкретних випадків. Традиційно платник податків - фізична особа або юридична, статус якого визначається цивільними галузями законодавства. При цьому слід зазначити, що визначення положення кожної організації, підприємства та окремих підприємців, так само як і звичайних співробітників компаній, залежить від величезної кількості умов. Приміром, від того, чи є розглянутий суб`єкт правових відносин іноземною особою, де регулярно здійснюється господарська діяльність, чи має місце виконання будь-яких робіт чи послуг, а також продаж товарів та іншої продукції.
Крім того, законодавством передбачається, що платники податків - це не тільки якийсь конкретний представник, а й ціла консолідована група. У подібну групу можуть входити кілька залежних один від одного організацій. У такому разі всі необхідні виплати замінюються однією - так званим консолідованим податком, який, у свою чергу, має безліч переваг. Головним з них є усунення обкладення майна та інших матеріальних засобів, які схильні до яких-небудь переміщень в межах розглянутої консолідованої групи. Прикладом подібного об`єднання може стати концерн. Нарівні з об`єднаними компаніями вступати в так звані консолідованих групи можуть і сім`ї фізичних осіб. Таким чином, сплата відповідних сум здійснюється тільки однією фізичною особою.
Обов`язку платника податків
Другою ознакою можна назвати необхідність регулярного здійснення внесення певних величин в казну держави. Крім того, окремим пунктом необхідно відзначити, що податки слід вносити з власного доходу. Це означає, що кошти належать конкретній фізичній або юридичній особі. Сучасна система оподаткування дозволяє проводити виплати не кожній людині самостійно, а надати проведення вищеописаних заходів бухгалтерського відділу організації. У такому випадку утримання необхідних сум здійснюється безпосередньо з доходу платника податків. В результаті вважається, що виплати в бюджет нараховуються на рахунок конкретної особи.
Класифікація
Як говорилося раніше, платники податків - це фізичні та юридичні особи. Тим не менш, у даний час існує поділ за іншим, не менш важливим ознаками. З вищеописаного випливає, що платником податків може бути як одна особа, так і їх група. Наступним критерієм можна вважати самостійність юридичних осіб. При цьому окремі підрозділи, а також їх групи теж можуть виступати в ролі платників податків. Необхідно враховувати, що всі права та обов`язки організацій, компаній та інших юридичних осіб регламентуються так само, як і повноваження фізичних.
Характерні ознаки
Наступним з них є поділ за величиною. Таким чином, платники податків бувають звичайні і малі. Наприклад, підприємці можуть розділятися на дві групи: звичайні та особи, які перейшли на нову, так звану спрощену систему оподаткування. У свою чергу перша категорія юридичних суб`єктів може включати в себе великі підприємства і малі організації. При цьому слід враховувати, що до числа останніх можуть належати тільки компанії, зареєстровані на території розглянутого держави.