Технополіс - це Значення слова "технополіс" в різних сферах життя

Мегаполіс, технополіс - це грецькі слова, що позначають цілком сучасні поняття. У російській мові ці терміни активно використовувати почали недавно. Причому якщо з мегаполісом все зрозуміло, то технополіс - це слово досить рідкісне і тому не всім зрозуміле.

Зовсім не нова новинка

Як відомо, «поліс» по-грецьки - місто. Приставка «техно» говорить сама за себе. Технічний місто. Як це розуміти? Це місто з розвиненою технічною інфраструктурою? Промислове місто? Місто ультрасучасний, напханий електронікою і іншими чудесами техніки?

Насправді технополіси в Росії зовсім не рідкість. Вони існують давно, про них всі знають. Просто раніше вони називалися не так красиво. Адже насправді технополіс - це звичайний наукове містечко. Їх в Радянському Союзі була достатня кількість, а після розпаду країни чимала частина цієї спадщини дісталася Росії.

Що таке технополіс?

Технополіс - це місто, що займається наукою і високими технологіями. Окремий житловий комплекс, цілком і повністю орієнтований на науку і тільки на неї. Виникали такі технополіси навколо складних наукомістких комплексів. Це могли бути інститути або дослідницькі центри різної спеціалізації, виключно важливі технічні об`єкти, що потребують великій кількості наукового персоналу. Словом, в центрі технополісу знаходиться якесь наукомістке ядро.

Значить, в цьому місці має бути сконцентрована велика кількість вчених. Знайти серед жителів окремо взятого регіону таку кількість науковців потрібного профілю неможливо. Значить, їх потрібно запрошувати, причому не для короткочасної роботи за контрактом, а на постійній основі. Для цього їх треба забезпечити житлом. Вчені - теж люди, у них є сім`ї і діти, вони купують продукти і речі, хворіють, ходять в кінотеатри. Отже, технополіс повинен забезпечити своїх жителів всім необхідним. Дитсадки, школи, магазини, різні установи та організації. Технополіс - це повноцінна культурно-побутова, житлова, науково-виробнича, освітня зона, створена спеціально для забезпечення потреб працівників головного підприємства.

Силіконова долина

Міста-технополіси існують по всьому світу. Найзнаменитіший з них - легендарна Силіконова долина. Спочатку був заснований Стенфордський університет, потім, через 10 років - науково-технологічний парк. До 1960 р там вже були офіси 25 фірм, що займаються виключно високими технологіями. До 1980 року таких парків було вже 36. Науково-дослідні центри та лабораторії обросли житловою зоною, необхідними інфраструктурами, і виник відомий всьому світу технополіс. Програма держпідтримки зіграла в цьому значну роль.

Саме уряд зміг зацікавити високотехнологічними дослідженнями каліфорнійський бізнес.

Вигідна наука

Податкові пільги поширювалися тільки на компанії, які займаються наукою, і багато фірм вхопилися за цю лазівку, намагаючись мінімізувати виплати. Вони давали великі замовлення інститутським лабораторіям і дослідницьким центрам, отримуючи при цьому подвійну вигоду: скорочували податкові платежі та підвищували власний технологічний потенціал.

Інститутам сформована ситуація теж була вельми корисна: фінансові вливання і величезні замовлення дозволяли залучати найкращих фахівців і розширювати науково-дослідну базу.

Звичайно, виграло при цьому і держава. Так, дохід від оподаткування підприємців був менше. Але наукові розробки, оплачені бізнесменами, привели до науково-технологічного стрибка. Донині США займає провідне місце в сфері електроніки та програмування, а це мільярди і мільярди доларів щорічно.

Японські технополіси

Зі створенням Силіконової долини світ усвідомив вигоди подібної організації науково-технічного процесу. Технополіси почали виникати по всій планеті. Англія, Франція, Китай, Корея, Малайзія, Таїланд. Особливим розмахом відрізняються технополіси Японії. Ця країна не володіє ні великою територією, ні природними багатствами. Там ніде розміщувати масштабне виробництво, а існуючі потужності вже вийшли на максимальний рівень розвитку і були позбавлені можливості розвиватися далі. Потрібен був не кількісний, а якісний стрибок. Ідея технополісу для цього підходила якнайкраще.

Уряд країни пішло перевіреним шляхом - пообіцяв податкові пільги. Керівництво країни озвучило напрямки наукової діяльності, які повинні були розвивати жителі технополісів. Префектури звернулися в розташовані на їх територіях інститути та університети з проханням скласти плани створення профільних технополісів. Кращі проекти і отримали обіцяні податкові пільги та субсидії.

Саме так Японія завівав лідируючі позиції в галузі електроніки та робототехніки.

Академмістечка СРСР

У СРСР наукові містечка і академмістечка існували давно. А адже кожен з них - справжнісінький технополіс. Москва приділяла багато уваги технічному розвитку країни. Космічні технології, наприклад, відрізняються жахливої наукоемостью і ресурсоемкостью. А цій області знання в СРСР приділяли багато уваги. Кожен космодром - це тисячі вчених, десятки тисяч робітників. Справжнісінький технополіс, що забезпечує роботу сложнейшего наукового та промислового комплексу.

Існували академмістечка, що займаються військовими та медичними розробками, наукові містечка, в яких жили фізики, хіміки, електронщики. Так, кібернетику в СРСР визнали блудної дочкою капіталізму. Але це жодним чином не означало, що наука в країні не розвивалася. Фінансування різного роду досліджень завжди становило значну частку витрачання держкоштів в СРСР.

У певному сенсі така організація наукової роботи була навіть краще. Фінансувалися галузі науки, бізнесу абсолютно не цікаво, що не обіцяють ніяких доходів в осяжному майбутньому. Внесок мешканців академмістечок СРСР у світову науку неоціненний.

Проект «Сколково»

Зараз в Росії створюється новий технополіс. Москва, а точне, Підмосков`ї, стане місцем розміщення величезного науково-дослідного комплексу, в якому будуть трудитися тисячі науковців. Проект створення аналога Силіконової долини в Сколково давно перейшов від стадії планування до стадії втілення. Це буде найбільший науковий і інноваційний центр, що займається дослідженнями в галузі високих технологій, електроніки та космічних досліджень.

Стратегія регіонального розвитку передбачає виділення значних сум на подібні проекти. Так, напрямків, що вимагають негайної фінансової допомоги держави, багато. І велика їх частина виглядає більш нагальними, ніж високі технології. Але, як показує досвід інших країн, це - помилкова позиція. Вкладати кошти в науку і розвиток необхідно так само, як необхідно виділяти частину зерна для посівів. Так, можна з`їсти зараз - але потім жати буде нічого.