Науково технічна революція: плюси і мінуси

Науково-технічна революція почалася в середині ХХ століття. Це був стрімкий стрибок, який зробила всесвітня наука, а за нею і техніка, докорінно змінивши продуктивні сили, що існували до цих пір в суспільстві. За 20 років НТР економіка більшості розвинених країн зросла кілька разів, що дало підставу для переростання науково-технічної революції в науково-технічний прогрес.

Науково-технічна революція здійснюється у тісній взаємодії наукового середовища з технічної, що призводить до розвитку та вдосконалення технологій, в результаті застосування яких зростає продуктивність праці і відбувається становлення нових методів управління економічними процесами. Цей процес в будь-якій країні має свої особливості, зумовлені загальними рисами, на яких потрібно зупинитися докладніше.

Отже, найважливіші загальні риси, якими володіє науково-технічна революція, полягають в наступному:

1. Наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу, зростає кількість наукових досліджень, на які країни витрачають величезні матеріальні кошти. Наукоємні процеси вимагають відповідних фахівців, які цілеспрямовано готуються новими системами освіти.
2. Широко використовуються ЕОМ, інформаційні та інноваційні технології, інтенсифікуються старі і відкриваються нові джерела і види енергії. У зв`язку з цим зростають вимоги до підвищення кваліфікації робочої сили і зростанню ефективності їхньої праці.
3. Науково технічна революція призводить до різкого збільшення частки промисловості, відбувається індустріалізація сільського господарства. Особливе місце в економіці країн займають видобувні і обробні галузі, а також машинобудування, хімічна промисловість та електроенергетика.
4. Особливе місце під час НТР приділяється менеджменту як мистецтва управління персоналом в сучасних виробничих підприємствах.

Науково технічна революція в СРСР також почалася в 50- ті роки ХХ століття. За короткий час були організовані і почали діяти такі наукові установи: Інститут високих тисків, напівпровідників, ЕОМ, ядерних досліджень. Витрати на науку зросли більш ніж у 10 разів, а кількість вчених збільшилася в 6 разів.

У терміновому порядку освоювалися нові машини і технології. Залізничний транспорт був переведений на електричну тягу, були побудовані перші атомні станції. Був пущений в плавання атомний криголам «Ленін», відправлений у космос перший у світі штучний супутник Землі. Справжньою перемогою став політ у космос першої людини.

Однак, в силу відомих обставин невдовзі науково-технічна революція в СРСР стала відставати в темпах від Заходу. Робітники продовжували працювати вручну, що давало можливість Радянському Союзу гордо заявляти про відсутність безробіття. Про збиток, що наноситься економіці, в той час мало хто замислювався.

Науково-технічна революція і медицина також знаходяться між собою в суперечливій взаємодії. З одного боку, з`являються нові можливості застосування медичних знань в раніше недосліджених областях здоров`я людини. Відбувається звуження лікарської спеціалізації, використовується якісно нова техніка. Все це самим позитивним чином відбивається на досягненнях всіх сфер медичного спрямування. А з іншого боку, науково-технічна революція і медицина разом стають причиною виникнення нових проблем, які погіршують старі, невирішені питання. Вузька спеціалізація призводить до тяганини в ході обстеження пацієнтів, втрачається взаємозв`язок хворого і лікаря. Відбувається заміна живого спілкування механічним.

Таким чином, бачимо, що НТР, як і будь-яке інше явище, має свої плюси, і свої негативні моменти. Незалежно від цього вона вважається прогресивним явищем.